Лазірки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лазірки
Герб Прапор
Вокзал станції Лазірки
Вокзал станції Лазірки
Вокзал станції Лазірки
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Рада Лазірківська сільська рада
Код КАТОТТГ UA53040050170087835
Основні дані
Населення 2186
Площа 9,957 км²
Густота населення 219,54 осіб/км²
Поштовий індекс 37710
Телефонний код +380 5357
Географічні дані
Географічні координати 50°04′59″ пн. ш. 32°38′57″ сх. д. / 50.08306° пн. ш. 32.64917° сх. д. / 50.08306; 32.64917Координати: 50°04′59″ пн. ш. 32°38′57″ сх. д. / 50.08306° пн. ш. 32.64917° сх. д. / 50.08306; 32.64917
Середня висота
над рівнем моря
109 м
Водойми р. Сліпорід
Найближча залізнична станція Лазірки
Місцева влада
Адреса ради 37710, Полтавська обл., Оржицький р-н, с. Лазірки, вул. Широка, 25
Карта
Лазірки. Карта розташування: Україна
Лазірки
Лазірки
Лазірки. Карта розташування: Полтавська область
Лазірки
Лазірки
Мапа
Мапа

CMNS: Лазірки у Вікісховищі

Лазі́рки — село в Україні, в Лубенському районі Полтавської області. Населення становить 2186 осіб. Орган місцевого самоврядування — Лазірківська сільська рада.

Географія

Село Лазірки знаходиться на берегах річки Сліпорід, за 40 км від райцентру. Вище за течією на відстані 1 км розташовані села Павлівщина (Гребінківський район) та Сімаки, нижче за течією примикає село Максимівщина. По селу протікають пересихаючі струмки з загатами. Через село проходить залізниця, станція Лазірки.

Історія

Виникли в 17 ст. Входили до Яблунівської (1723-43 — до Пирятинської) сотні Лубенського, у 1649—58 — Кропивнянського полків.

Універсалами 1710 і 1712 гетьмана І. Скоропадського Лазірки були віддані «до ласки войскової» у володіння Петрові Троцькому, синові лубенського полкового писаря Максима Троцького. За Генеральним слідством Лубенського полку 1729—30 в Лазірках Пирятинської сотні налічувалося 33 господарства. Тут жили виборні козаки, підпомічники, підсусідки, посполиті, частина яких перебувала у залежності від Троцьких.

З 1781 Лазірки входили до Лубенського повіту Київського намісництва, з 1796 — Малоросійської, з 1802 — Полтавської губернії.

За час з 1787 до 1859 населення Лазірок зросло з 486 до 925 душ. У 1863 діяли селітряний з-д, відбувалося 2 ярмарки. Дерев'яна церква. 1874 відкрито земську школу. У 1900–170 дворів і 956 жителів. З 1901 почав працювати винокурний з-д К. І. Величка. Тричі на рік відбувалися ярмарки.

Діяли лікарня, пошта, телефонна станція, прокатні сільськогосподарські пункти.

З 1903 — залізнична станція.

Радянську владу проголошено в січні 1918.

1923 Лазірки віднесено до Тарандинцівського району Лубенської округи. 1529 меш.

У 1929 році, під час примусової колективізації, створено ТСОЗ «Незаможник», а в 1930 — на його базі колгосп «Ударник Сталіна», через рік це господарство було поділено на кілька. Після укрупнення в 1932 залишилося три колгоспи: «Незаможник» (пізніше «Прапор комунізму»), «Перемога» (згодом ім. Г. В. Орловського), «Новий шлях».

У 1934 ств. четвертий колгосп — ім. Г. М. Димитрова.

1934 в Лазірках організовано МТС. У 1931—34 Лазірки входили до Лубенського р-ну, у січні 1935 Лазірки стають центром району, 1507 ж. (1939). Під час німецько-нацистської окупації гітлерівці розстріляли 9 чол. і вивезли на примусові роботи до Німеччини 226 осіб. У 1950 всі господарства Лазірок були об'єднані в один колгосп — ім. Г. М. Димитрова.

1962 Лазірківський район був об'єднаний з Лубенським районом.

З 1965 Лазірки — у складі Оржицького району.

Економіка

  • Лазірківська елеватор, ЗАТ.
  • «Лазірки», сільськогосподарське ПП.
  • «Оксамит», ТОВ.

Об'єкти соціальної сфери

Пам'ятники

  • пам'ятник Г. М. Димитрову (повинен бути знятий протягом 2015-го року)
  • братська могила радянських воїнів, полеглих у 1941 і 1943,
  • Меморіал односельцям, загиблим (192 чол.) на фронтах другої світової війни (1952).

Відомі люди

Уродженці:

Посилання