Старий Іржавець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Старий Іржавець
St irzhavets s.gif St irzhavets h.gif
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Оржицький район
Рада/громада Староіржавецька сільська рада
Код КОАТУУ 5323686401
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1764
Населення 677
Площа 4,503 км²
Густота населення 150,34 осіб/км²
Поштовий індекс 37741
Телефонний код +380 5357
Географічні дані
Географічні координати 49°44′49″ пн. ш. 32°36′00″ сх. д. / 49.74694° пн. ш. 32.60000° сх. д. / 49.74694; 32.60000Координати: 49°44′49″ пн. ш. 32°36′00″ сх. д. / 49.74694° пн. ш. 32.60000° сх. д. / 49.74694; 32.60000
Середня висота
над рівнем моря
107 м
Місцева влада
Адреса ради 37741, Полтавська обл., Оржицький р-н, с. Старий Іржавець, тел. 9-10-85
Карта
Старий Іржавець. Карта розташування: Україна
Старий Іржавець
Старий Іржавець
Старий Іржавець. Карта розташування: Полтавська область
Старий Іржавець
Старий Іржавець
Мапа

CMNS: Старий Іржавець у Вікісховищі

Старий Іржа́вець — село в Україні, в Оржицькому районі Полтавської області. Населення становить 677 осіб. Орган місцевого самоврядування — Староіржавецька сільська рада. Голова сільської ради — Нестеренко Микола Васильович.

Географія[ред. | ред. код]

Село Старий Іржавець знаходиться біля витоків річки Ржавець, нижче за течією примикає село Новий Іржавець.

Історія[ред. | ред. код]

Виник в другій половині XVIII ст. Згадується як хутір сотенного осавула Семперовича. У 1802 р. в селі побудовано церкву, а у 1897 р. споруджено новий Всесвятський храм. Назва походить від річки Іржа чи Іржавчик, що тут протікала.

З 1917 — у складі УНР. З 1991 — у державі Україна.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1947—1947[1].

Символіка[ред. | ред. код]

Затверджений 8 червня 2007 р. рiшенням сесії сільської ради. Автор — С.Дерев'янко.

Герб[ред. | ред. код]

На червоному полі здиблений срібний кінь із золотою гривою, хвостом і копитами стоїть над срібною пониженою тонкою хвилястою балкою, зліва вгорі — золотий лапчастий хрест у золотому кільці. Щит обрамований декоративним картушем i увiнчаний золотою сільською короною.

За переказами старожилів, у цьому місці козаки напували коней, які дуже іржали, й тому нібито виникла назва річки Іржавчик. Золотий хрест в ореолі символізує високу духовність мешканців територіальної громади та уособлює храмове свято Різдва Пресвятої Богородиці. Срібна хвиляста смуга вказує на річку Іржавчик, яка тепер перетворилася на кілька ставків.

Прапор[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище, на якому здиблений білий кінь із жовтою гривою, хвостом і копитами на червоному полі, обрамованому білою смугою (шириною в 1/35 сторони прапора) і лиштвою з жовтих і блакитних трикутників (завширшки в 1/8 сторони полотнища).

Освіта[ред. | ред. код]

В селі працює Староіржавецька ЗОШ І-ІІІ ступенів, яка розташована на розі траси до Оржиці та вулиці Шкільної. У школі навчається 80 учнів. Школа розміщується в просторому приміщенні. Директором школи є Черненко Лілія Василівна.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Уродженці села[ред. | ред. код]

Також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]