Марі Бреннер
| Марі Бреннер | |
|---|---|
| Marie Brenner | |
 Марі Бреннер, 2009 р. | |
| Народилася |
15 грудня 1949 (74 роки) Сан-Антоніо, Техас, США[1] |
| Країна |
 США |
| Діяльність | журналістка, сценаристка |
| Alma mater | Техаський університет, Школа мистецтв Тіша і Alamo Heights High Schoold |
| Знання мов | англійська[2] |
| Заклад | Колумбійський університет і Condé Nast |
| IMDb | ID 0107493 |
| Сайт | mariebrenner.com |
Марі Бреннер (англ. Marie Brenner; нар. 15 грудня 1949) — американська письменниця та журналістка у журналі «Венеті Фейр»[3]. Також вона писала для «Нью-Йорк меґезін», «Нью-Йоркер», «Бостон геральд»[4] і викладала у Вищій школі журналістики Колумбійского університету.
Біографія
Марі Гарріет Бреннер народилася 15 грудня 1949 року в Сан-Антоніо, штат Техас, у сім'ї Мілтона Конрада Бреннера і Тельми (Лонґ) Бреннер. Вона виросла в Сан-Антоніо й переїхала до Нью-Йорка в 1970 році.
Її батько був головою Solo Serve Corporation, мережі дискаунтерів у Техасі, заснованої її дідом Ісідором Бреннером, євреєм з Курляндії, який емігрував у 1890. У Чикаго він одружився з Павлою, емігранткою з Риги[5]. У 1916 році сім'я оселилася у Сан-Антоніо[6].
Марі є племінницею Аніти Бреннер, антропологині, письменниці й однією з перших жінок, які регулярно писали у «Нью-Йорк таймс».
Кар'єра
Бреннер здобула ступінь бакалавра у Техаському університеті в Остіні та ступінь магістра у Кіношколи Нью-Йоркського університету[7]. Вона була першою бейсбольною жінкою-оглядачем, яка висвітлювала Американську лігу, подорожуючи з Бостон Ред Сокс для «Бостон геральд» у сезоні 1979 року[8].
Бреннер працювала редакторкою «Нью-Йорк меґезін» в 1980–1984 роках, і висвітлювала королівське весілля принца Чарльза та леді Діани[9].
Бреннер приєдналася до «Венеті фейр» як спеціальний кореспондент у 1984 році. Вона покинула журнал в 1992 році, щоб стати штатним автором у «Нью-Йоркері», повернувшись до «Венеті Фейр» у 1995 році на посаду журналіста-консультанта[4].
Її гучна стаття 1996 року у «Венеті фейр» про Джеффрі Вайґанда та тютюнові війни під назвою «Людина, яка знала занадто багато»[10] лягла в основу фільму Майкла Манна «Своя людина» (1999)[11].
Роботи Марі Бреннер є частиною Центру архівних досліджень Говарда Ґотліба у Бостонському університеті[12].
Стаття Бреннер 2002 року для «Венеті фейр», «Війни Енрон», що розслідувала скандали, пов'язані з компанією Енрон, використалася сенатором Пітером Фітцджеральдом при допиті свідків комітетом сенату[13].
У 2018 році, на основі статті Бреннер «Приватна війна Мері Колвін» про військову кореспондентку «Санді таймс» Мері Кетрін Колвін, яка загинула при обстрілі міста Хомс, опублікованої у «Венеті фейр» у 2012 році, знято біографічну драму «Приватна війна»[14][15][16].
Бібліографія
- A Private war : Marie Colvin and other tales of heroes, scoundrels and renegades, London : Simon & Schuster, UK Ltd. 2018. ISBN 9781471180705, OCLC 1040537511[17][18]
- Apples and Oranges: My Brother and Me, Lost and Found by Marie Brenner New York: Picador, 2008. ISBN 9780312428808, OCLC 1084679418
- Great Dames: What I Learned from Older Women New York : Three Rivers Press, 2000. ISBN 9780609807095, OCLC 47051999
- House of Dreams: the collapse of an American dynasty, London: Joseph, 1988. ISBN 9780718132477, OCLC 9672879
- Intimate Distance New York, N. Y. : W. Morrow and Co., 1983. ISBN 9780688021375, OCLC 1084921214
- Going Hollywood: An Insider's Look at Power and Pretense in the Movie Business New York : Delacorte Press, 1978. ISBN 9780440030188, OCLC 3186647
- Tell Me Everything New York : New American Library, 1976. ISBN 9780451076854, OCLC 5898486
Примітки
- ↑ Freebase Data Dumps — Google.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Panero, James (29 червня 2008). Brother, Who Art Thou?. The New York Times. Процитовано 18 червня 2019.
- ↑ а б Marie Brenner. Vanity Fair.
- ↑ Marie Brenner (2008). Apples and Oranges: My Brother and Me, Lost and Found. New York: Sarah Crichton Books. pp. 99-100 and 104-105. ISBN 9780374173524
- ↑ Villela, Khristaan D. (9 березня 2012). Jazz Age Chronicles: Anita Brenner on Mexico’s Avant-Garde Art and Artists." Review of Avant-Garde Art and Artists in Mexico: Anita Brenner Journals of the Roaring Twenties, ed. Susanna Glusker. Pasatiempo: 18—23. Процитовано 18 червня 2019.
- ↑ Marie Brenner Is Married to Ernest H. Pomerantz. The New York Times. 15 квітня 1985. Процитовано 18 червня 2019.
- ↑ Press Release: Marie Brenner to Speak at Friends of the libraries' Annual Meeting. Boston University. Архів оригіналу за 11 вересня 2006.
- ↑ Marie Brenner (3 серпня 1981). The Wedding of the Century. New York Magazine. Процитовано 18 червня 2019.
- ↑ The Man Who Knew Too Much. Vanity Fair. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 18 червня 2019.
- ↑ The Insider на сайті IMDb (англ.)
- ↑ Marie Brenner: Insider Investigations. Howard Gotlieb Archival Research Center at Boston University. Архів оригіналу за 24 липня 2008.
- ↑ Enron Executives Testify Before Senate Commerce Committee. CNN.com. 7 лютого 2001. Процитовано 18 червня 2019.
- ↑ Galuppo, Mia (21 листопада 2017). Tom Hollander Joins Rosamund Pike in 'A Private War'. The Hollywood Reporter. Процитовано 18 червня 2019.
- ↑ N'Duka, Amanda (21 листопада 2017). Tom Hollander Enlists In ‘A Private War’. Deadline Hollywood. Процитовано 18 червня 2019.
- ↑ Mudano, Mike (18 січня 2018). Stanley Tucci Joins Rosamund Pike in Forthcoming Biopic A Private War. Paste. Процитовано 18 червня 2019.
- ↑ Catsoulis, Jeannette (1 листопада 2018). Review: Marie Colvin Fights ‘A Private War’. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 18 червня 2019.
- ↑ a private war marie colvin - Yahoo Search Results. search.yahoo.com. Процитовано 18 червня 2019.
Посилання
|
