Чарльз, принц Уельський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чарльз, принц Уельський
англ. Charles, Prince of Wales
Carlos de Gales (2011).jpg
Фото 2011 року
Народився 14 листопада 1948(1948-11-14)[1][2][…] (71 рік)
Букінгемський палац, Вестмінстер, Великий Лондон, Англія, Велика Британія[4]
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія[5]
Місце проживання
Діяльність письменник, гравець в поло, підприємець, пілот гелікоптера, дитячий письменник, аристократ, політик
Alma mater Аберисвітський університетd (червень 1969)[4], Триніті-коледж (23 червня 1970)[4], Коледж Королівських ВПСd (вересень 1971)[4], Hill House International Junior Schoold[4], Cheam Schoold[4], Школа Ґордонстоун (липень 1967)[4], Timbertopd (1966)[4], Hill House Schoold (1957)[4] і Britannia Royal Naval Colleged[4]
Знання мов англійська
Членство Лондонське королівське товариство, Королівське літературне товариство, Академія моральних і політичних наук і White'sd
Титул принц Вельський
Посада член Палати лордiв[d], Принц Вельський, кронпринц і Член Таємної ради Великої Британії[d]
Військове звання фельдмаршал
Конфесія Англіканська церква
Рід Віндзорська династія
Батько Філіп, герцог Единбурзький[4][7]
Мати Єлизавета II[4][7]
Родичі Філіп, герцог Единбурзький
Єлизавета II
Брати, сестри  • Анна[7], Ендрю, герцог Йоркський[7] і Едвард[7]
У шлюбі з Діана
Каміла Паркер Боулз
Діти Вільям, герцог Кембриджський
Гаррі, герцог Сассекський
Автограф Signature of Prince Charles.png
Нагороди
IMDb nm0697608
Сторінка в Інтернеті princeofwales.gov.uk
Герб

Його королівська високість принц Чарльз Філіп Артур Джордж, принц Уельський (англ. His Royal Highness Prince Charles Philip Arthur George, Prince of Wales), або просто принц Чарльз (англ. Prince Charles; нар. 14 листопада 1948, Букінгемський палац, Лондон) є спадкоємцем британського престолу, як старший син Єлизавети II. Він є герцогом Корнуольським і герцогом Розесей з 1952 року, і він є найстарішим і найстаршим спадкоємцем в історії Великої Британії[8]. Він також найдовше служить, як принц Уельський, займаючи цей титул з 1958 року.[1]

Чарльз народився в Букінгемському палаці, як перший онук короля Георга VI і королеви Єлизавети. Він здобув освіту в школах Cheam і Ґордонстоун, які його батько, принц Філіп, герцог Единбурзький, відвідував в дитинстві. Чарльз також провів рік в кампусі гимназії Джилонг в Вікторії, Австралія. Отримавши ступінь бакалавра мистецтв в Кембриджському університеті, Чарльз служив в Королівських військово-повітряних силах і Королівському флоті з 1971 по 1976 рік. У 1981 році він одружився з Леді Діаною Спенсер, і у них двоє синів: принц Вільям (р. 1982) і принц Гаррі (р. 1984). У 1996 році пара розлучилася після широко розрекламованих позашлюбних стосунків обох сторін. Діана загинула в результаті автомобільної аварії в Парижі в наступному році. У 2005 році Чарльз одружився з давньою подругою Каміллою Паркер Боулз.

Як принц Уельський, Чарльз приймає на себе офіційні обов'язки від імені Королеви і країн Співдружності. Чарльз заснував The Prince's Trust в 1976 році, спонсорує The Prince's Charities і є патроном, президентом і членом понад 400 інших благодійних організацій. Як еколог, він підвищує обізнаність про органічне сільське господарство та зміну клімату, що принесло йому нагороди і визнання екологічних груп[9][10]. Його підтримка альтернативної медицини, включаючи гомеопатію, була піддана критиці з боку деяких фахівців в медичному співтоваристві,[11] і його погляди на роль архітектури в суспільстві і збереженні історичних будівель отримали значну увагу з боку британських архітекторів і критиків дизайну.[12][13][14] З 1993 року Чарльз працює над створенням Паундбері, експериментального нового міста, заснованого відповідно до його архітектурних принципів. Він також є автором і співавтором ряду книг.


Дитинство і освіта[ред. | ред. код]

Чарльз народився в Букінгемському палаці в Лондоні під час правління його діда по материнській лінії Георга VI 14 листопада 1948 року, в 21:14 (GMT),[15] перша дитина принцеси Єлизавети, герцогині Единбурзької і Філіпа Герцога Единбурзького і перший онук короля Георга VI і королеви Єлизавети.15 грудня 1948 року в музичній кімнаті Букінгемського палацу відбулися хрестини принца (був хрещений архієпископом Кентерберійським, Джеффрі Фішером). Його хрещеною матір'ю стала принцеса Маргарет - сестра Єлизавети. У віці трьох років і трьох місяців (лютий 1952 роки) став спадкоємцем британського престолу після смерті Георга VI і воцаріння Єлизавети II. Чарльз був присутній на коронації своєї матері вВестмінстерському абатстві 2 червня 1953 року, де він сидів поруч з бабусею і тіткою[16]. Як це було прийнято для дітей вищого класу в той час, гувернантка Кетрін Піблз була призначена для початку освіти принца у віці від п'яти до восьми років. У 1955 році Букінгемський палац оголосив, що Чарльз буде відвідувати школу, а не мати приватного репетитора, що зробило його першим спадкоємцем, який отримав освіту таким чином[17]. 7 листопада 1956 року Чарльз розпочав заняття в школі Хілл Хаус, на заході Лондона[18]. Він не отримав особливого ставлення від засновника та директора школи Стюарта Таундера, який порадив королеві, щоб Чарльз тренувався у футболі, оскільки хлопці ніколи не проявляли особливе ставлнння на футбольному полі[19]. Потім Чарльз навчався в двох колишніх школах свого батька - Підготовчій школі Чим в Беркширі, Англія,[20] з 1958 року,[21] а потім в Ґордонстоуні на північному-сході Шотландії, почав заняття там в квітні 1962 року[22]. Хоча він, як повідомляється, описав Гордонстоун, який відзначався особливо жорсткою навчальною програмою, як "Колдітц у кілях"[23], згодом Чарльз похвалив Ґордонстоун, заявивши, що він навчив його "багато чого про себе та свої власні здібності та вади". Це навчило мене приймати виклики та проявляти ініціативу. В інтерв'ю 1975 року він сказав, що "радий", що він відвідував Ґордонстоун і що "жорсткість місця" була "значно перебільшеною"[24]. Він провів два семестри в 1966 році в кампусі Тімбертопу в гімназії Джилонг ​​у Вікторії, Австралія, за цей час він відвідав Папуа Нову Гвінею в шкільній поїздці зі своїм викладачем історії Майклом Коллінсом Персе[25][26]. У 1973 році Чарльз описав свій час у Тімбертопу, як найприємнішу частину всієї своєї освіти[27]. Після повернення в Ґордонстоун Чарльз наслідував батька, ставши Хед Боєм. Він закінчив у 1967 році, з шістьма рівнями GCE та двома рівнями A в історії та французькій мові, відповідно до класів B та C[28]. Про своє раннє навчання Чарльз пізніше зауважив: "Я не любив школу так сильно, як міг би, але це було лише тому, що вдома я щасливіший, ніж де-небудь ще"[29].

Чарльз порушив королівську традицію вдруге, коли він поступив прямо до університету після А-рівня, а не вступив до Збройних сил Великої Британії[30]. У жовтні 1967 р. Його прийняли до Трініті-коледжу, Кембридж, де він вивчав антропологію, археологію та історію[31]. Під час свого другого курсу Чарльз відвідував Університетський коледж Уельсу в Аберіствіт, вивчаючи історію та мову валійців протягом семестру[32]. 23 червня 1970 року він закінчив Кембридж, отримавши ступінь бакалавра мистецтв 2:2, таким чином ставши першим спадкоємцем, який отримав університетський ступінь[32]. 2 серпня 1975 року йому було присвоєно ступінь магістра мистецтв у Кембриджі[32] (у Кембриджі магістр мистецтв - це вчене звання, а не аспірантура).

Принц Уельський[ред. | ред. код]

26 липня 1958 року Чарльзу було присвоєно титул принца Уельського і графа Честер[33], проте формальна церемонія інвеститури, в ході якої Єлизавета II поклала на голову сина вінець принца Уельського, пройшла тільки 1 липня 1969 року в замку Карнарвон в Уельсі [34]. Він зайняв місце в Палаті лордів у 1970 році[35], і виголосив свою першу промову в Палаті лордів в червні 1974 року[36], перший член королівської родини, який виступав в Палаті лордів з моменту Едуарда VII в 1884 році[37]. Він знову виступив з промовою у 1975 році[38]. Чарльз почав брати на себе більше публічних обов'язків, заснувавши Prince Trust в 1976 році[39], і подорожував до США у 1981 році[40]. У середині 1970-х років принц виявив зацікавленість виконувати обов'язки генерал-губернатора Австралії. Але через відсутність ентузіазму громадськості з пропозиції нічого не вийшло[41]. Чарльз прийняв рішення, але не без деякого жалю він сказав: "Отже, про що ти думаєш, коли ти готовий зробити щось, щоб допомогти, і тобі просто сказали, що твоя допомога не потрібна?"[42]

Чарльз є абсолютним рекордсменом в історії Британської монархії за тривалістю перебування в статусі спадкоємця британської корони, попередній рекорд належав королю Едуарду VII[43]. Якщо він стане монархом, він буде найстаршою людиною, яка зробила це; нинішнім рекордсменом є Вільгельм IV, якому було 64 років, коли він став королем у 1830 році[44].

Особисте життя[ред. | ред. код]

1981-го — спадкоємець престолу одружився з Діаною Спенсер. Шлюб тривав 15 років, у ньому народилося двоє синів. У 1996 пара розлучилася. Наступного року — Діана загинула в автокатастрофі.

Увесь цей час подробиці особистого життя британської королівської родини не сходили з газетних шпальт. Лише за кілька років — 2005-го — Чарльз зміг одружитися вдруге на Камілі Паркер Боулз.

У 2020 році перехворів на коронавірусну хворобу 2019 (COVID-19).

Титул[ред. | ред. код]

Повний титул принца Уельського англійською:

  • His Royal Highness Prince Charles Philip Arthur George, Prince of Wales, KG, KT, GCB, OM, AK, QSO, CC, PC, ADC, Earl of Chester, Duke of Cornwall, Duke of Rothesay, Earl of Carrick, Baron of Renfrew, Lord of the Isles and Prince and Great Steward of Scotland.

Повний титул принца Уельського українською:

Цікаві факти[ред. | ред. код]

По батькові (колишньому грецькому принцу Філіпу) принц Чарльз є прямим нащадком короля Греції, короля Данії та російського імператора Миколи I (онука Миколи — Ольга Костянтинівна — була дружиною короля Греції Георга I).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SNAC — 2010.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Lundy D. R. The Peerage
  4. а б в г д е ж и к л м н п р https://www.princeofwales.gov.uk/biographies/hrh-prince-wales
  5. LIBRIS — 2008.
  6. а б http://www.princeofwales.gov.uk/the-prince-of-wales/residences
  7. а б в г д Kindred Britain
  8. Heir-to-throne record for Charles. BBC News (en-GB). 2011-04-20. Процитовано 2020-04-01. 
  9. Prince Charles to receive environmental award in NYC - USATODAY.com. usatoday30.usatoday.com. Процитовано 2020-04-01. 
  10. Alderson, Andrew (2009-03-14). Prince Charles given 'friend of the forest' award (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2020-04-01. 
  11. He's at it again: Prince Charles accused of lobbying Health Secretary. The Independent (en). 2013-07-21. Процитовано 2020-04-01. 
  12. Forgey, Benjamin (1990-02-22). PRINCE CHARLES, ARCHITECTURE'S ROYAL PAIN. Washington Post (en-US). ISSN 0190-8286. Процитовано 2020-04-01. 
  13. December, 22; Fulcher, 2014By Merlin. Profession reacts to Prince Charles’ 10 design principles. Architects Journal (en). Процитовано 2020-04-01. 
  14. Pentreath, Ben (2013-11-01). How the Poundbury project became a model for innovation. www.ft.com (en-GB). Процитовано 2020-04-01. 
  15. www.amazon.com https://www.amazon.com/Charles-Camilla-Portrait-Love-Affair/dp/0099490870 Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 2020-04-01. 
  16. rose.slavin (2017-06-02). 50 facts about The Queen's Coronation. The Royal Family (en). Процитовано 2020-04-01. 
  17. SPECIAL: PRINCESS DIANA, 1961-1997. web.archive.org. 2005-03-31. Процитовано 2020-04-01. 
  18. Hyland, Rose (2016-01-28). The Prince of Wales. The Royal Family (en). Процитовано 2020-04-01. 
  19. Lieutenant Colonel H. Stuart Townend (en). ISSN 0140-0460. Процитовано 2020-04-01. 
  20. Prince Charles Profile - Line of Succession - The Royal Family, HRH The Prince of Wales. web.archive.org. 2012-07-04. Процитовано 2020-04-01. 
  21. Hyland, Rose (2016-01-28). The Prince of Wales. The Royal Family (en). Процитовано 2020-04-01. 
  22. Hyland, Rose (2016-01-28). The Prince of Wales. The Royal Family (en). Процитовано 2020-04-01. 
  23. Hyland, Rose (2016-01-28). The Prince of Wales. The Royal Family (en). Процитовано 2020-04-01. 
  24. Rudgard, Olivia (2017-12-10). Colditz in kilts? Charles loved it, says old school as Gordonstoun hits back at The Crown. The Telegraph (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2020-04-01. 
  25. Biographies | Prince of Wales. www.princeofwales.gov.uk (en). Процитовано 2020-04-01. 
  26. THE NEW BOY AT TIMBERTOP. Australian Women's Weekly (1933 - 1982). 9 лют 1966. с. 7. Процитовано 2020-04-01. 
  27. Prince had happy time at Timbertop. Canberra Times (ACT : 1926 - 1995). 31 січ 1973. с. 11. Процитовано 2020-04-01. 
  28. Biographies | Prince of Wales. www.princeofwales.gov.uk (en). Процитовано 2020-04-01. 
  29. Rudgard, Olivia (2017-12-10). Colditz in kilts? Charles loved it, says old school as Gordonstoun hits back at The Crown. The Telegraph (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2020-04-01. 
  30. Prince Charles Profile - Line of Succession - The Royal Family, HRH The Prince of Wales. web.archive.org. 2012-07-04. Процитовано 2020-04-01. 
  31. Biographies | Prince of Wales. www.princeofwales.gov.uk (en). Процитовано 2020-04-01. 
  32. а б в Biographies | Prince of Wales. www.princeofwales.gov.uk (en). Процитовано 2020-04-01. 
  33. The Prince of Wales - Previous Princes of Wales. web.archive.org. 2008-10-11. Процитовано 2020-04-01. 
  34. The Prince of Wales - Investiture. web.archive.org. 2008-10-20. Процитовано 2020-04-01. 
  35. H.R.H. THE PRINCE OF WALES INTRODUCED (Hansard, 11 February 1970). api.parliament.uk. Процитовано 2020-04-01. 
  36. SPORT AND LEISURE (Hansard, 13 June 1974). api.parliament.uk. Процитовано 2020-04-01. 
  37. Times, Alvin Shuster Special to The New York (1974-06-14). Prince Charles Speaks in Lords. The New York Times (en-US). ISSN 0362-4331. Процитовано 2020-04-01. 
  38. VOLUNTARY SERVICE IN THE COMMUNITY (Hansard, 25 June 1975). api.parliament.uk. Процитовано 2020-04-01. 
  39. The Prince's Trust | The Prince's Charities. web.archive.org. 2008-09-21. Процитовано 2020-04-01. 
  40. Ferretti, Fred (1981-06-18). Prince Charles Pays a Quick Visit to City. The New York Times (en-US). ISSN 0362-4331. Процитовано 2020-04-01. 
  41. Daley, Paul (2015-11-09). Long to reign over Aus? Prince Charles and Australia go way back. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2020-04-01. 
  42. Princes would 'consider' G-G position. www.theaustralian.com.au. 2009-11-24. Процитовано 2020-04-01. 
  43. [https://www.interfax.ru/russia/186826 ����� ������ ��������� ���������� ������ �������� ���������� ������]. Interfax.ru (ru). Процитовано 2020-04-01. 
  44. Rayner, Gordon (2013-09-19). Prince of Wales will be oldest monarch crowned (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2020-04-01. 

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]