Нікулін Лев Веніамінович
| Нікулін Лев Веніамінович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
8 (20) травня 1891[1] Житомир, Волинська губернія, Російська імперія[2] | |||
| Помер |
9 березня 1967[2][1] (75 років) Москва, РРФСР, СРСР[2] | |||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
| Країна |
 Російська імперія СРСР | |||
| Діяльність | письменник, журналіст, письменник наукової фантастики, поет, сценарист, прозаїк, драматург | |||
| Alma mater | Російський економічний університет імені Плеханова і Паризький університет | |||
| Мова творів | російська | |||
| Жанр | роман, нарис і п'єса | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Партія | КПРС | |||
| Брати, сестри | Yuri Nikulind | |||
| Нагороди |
        | |||
|
| ||||
Нікулін Лев Веніамінович (прізвище при народженні — Олькеницький; 20 травня 1891, Житомир — 9 березня 1967, Москва) — російський радянський письменник, сценарист. Лауреат Державної премії СРСР за роман «Росії вірні сини» (1951).
Народився в родині відомого театрального діяча. Закінчив Одеське комерційне училище (1910), прослухав курс лекцій у Сорбонні (1910–1911, Париж), потім вступив до Московського комерційного інституту. В роки війни Росії проти України був політпрацівником Червоної армії, у 1919 р. — сценаристом на кінофабриці Наркомвоєна України «Червона зірка» і Всеукраїнського кінокомітету.
Учасник збройної агресії проти Української народної республіки.
Ранні науково-фантастичні оповідання і повісті Нікуліна, написані, в основному, в 1923-28 рр. і відносяться до сатиричної і гумористичної НФ, склали ядро збірки — «Бацила щирості» (1926), «Банний лист» (1927), «Ні з того, ні з сього» (1927), «Привиди Арбатского ринку» (1927). Єдиний НФ роман автора — «Таємниця сейфа» (1925; ін. — «Продавці таємниці») — по суті також «антикапіталістичний» памфлет (див. Капіталізм, Політика). У ряді НФ р-поклик 1940-х рр. — «Угадиватель думок» (1948) та ін. — Відсутня фейлетонна буфонада, її змінила виразна трагічна інтонація. За його сценаріями в Україні створено фільми:
- «Радянські ліки» (1919, у співавт. з Я. Ядовим),
- «Мир хатам, війна палацам» (1919, у співавт. з Б. Леонідовим),
- «Перше травня»,
- «Повстаньте, гнані і голодні!» (1919),
- «Отаман Хміль» (1923).
Потім був на дипломатичній роботі, а в роки нацистсько-радянської війни — фронтовим кореспондентом. Нагороджений орденами: «Знак Пошани», Трудового Червоного Прапора, медалями. Був членом Спілки письменників Росії.
Література
- Литературная Энциклопедия. Т. 8. М., 1934. — С.84—88;
- Сценаристи советского художественного кино. М., 1972. — С.253—254;
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.299.
Примітки
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Никулин Лев Вениаминович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Посилання
|
- Народились 20 травня
- Народились 1891
- Уродженці Житомира
- Померли 9 березня
- Померли 1967
- Померли в Москві
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Випускники Російського економічного університету імені Г. В. Плеханова
- Випускники Паризького університету
- Члени Спілки письменників СРСР
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «За оборону Москви»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «В пам'ять 800-річчя Москви»
- Лауреати Сталінської премії
- Російські прозаїки
- Російські сатирики
- Наукові фантасти Росії
- Автори фентезі Росії
- Наукові фантасти України
- Автори фентезі України
- Радянські письменники
- Російські сценаристи
- Радянські сценаристи
- Лауреати Державної премії СРСР