Омелянюк Андрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:14, 3 жовтня 2020, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (заміна синтаксу відповідно до обговорення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Омелянюк Андрій Васильович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 19 вересня 1990(1990-09-19)
Дубове, Волинська область
Смерть 21 серпня 2014(2014-08-21) (23 роки)
поблизу міста Старобешеве
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
 51 ОМБр
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрі́й Васи́льович Омеляню́к — солдат Збройних сил України.

Біографія

Народився Андрій Омелянюк 19 вересня 1990 року в селі Дубове Ковельського району.[1] Закінчив місцеву загальноосвітню школу[2][3], після закінчення школи тривалий час працював на заробітках по великих містах (Москві, Києві). З початком російсько-української війни, перебуваючи вдома, отримав повістку до військкомату, і наступного дня був мобілізований. Проходив службу в 51-й механізованій бригаді, командиром батареї якої був його земляк Анатолій Шилік.[1] Загинув Андрій Омелянюк у бою під містечком Старобешеве 21 серпня 2014 року.[3][2] Кілька днів Андрій рахувався як безвісти зниклий, оскільки його командир Анатолій Шилік загинув за кілька днів потому під Іловайськом і не встиг оформити документи загиблого бійця, а його тіло знаходилось у морзі міста Бердянська.[1]

Удома у загиблого молодого героя залишились лише батьки, одружитися Андрій Омелянюк не встиг.[3][1]

Похований Андрій Омелянюк у рідному селі Дубове 30 серпня 2014 року.[2][4]

Вшанування пам'яті

4 червня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Нагорода була вручена матері загиблого героя 23 серпня 2015 року на урочистих зборах сільської громади.[5]

4 червня 2015 року на будівлі ЗОШ I-III ступеня у селі Дубове було урочисто відкрито та освячено меморіальну дошку на честь загиблого під час проведення антитерористичної операції на сході України випускника школи Андрія Омелянюка.[3]

22 травня 2015 року, в річницю бою під Волновахою, у Ковелі урочисто відкрито пам'ятну стелу в честь жителів міста та району, які загинули під час російсько-української війни — Олександра Артемука, Станіслава Максимчука, Павла Редьковича, Романа Данилевича, Андрія Мостики, Олексія Тарасюка, Олександра Ярмолюка, Олександра Абрамчука, Анатолія Шиліка, Сергія Дем'яника, Андрія Задорожнього та Андрія Омелянюка.[6][7]

Примітки

  1. ↑ а б в г Гроші, які збирали на бронежилет, сільський голова віддав на труну
  2. ↑ а б в Ковельщина у скорботі…[недоступне посилання з вересня 2019]
  3. ↑ а б в г Меморіальну дошку волинському Герою відкрила його мама
  4. ↑ У Ковелі попрощались з загиблим в АТО. Архів оригіналу за 2 вересня 2014. Процитовано 5 листопада 2015.
  5. ↑ Посмертні нагороди трьох загиблих в АТО волинян вручили їхнім рідним
  6. ↑ Ковельщина вшанувала пам'ять волинян, які загинули під час антитерористичної операції на сході України
  7. ↑ http://byut.volyn.net/ковельські-батьківщинівці-підтрим/

Джерела

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Омелянюк_Андрій_Васильович&oldid=29725463