Пожня (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:52, 11 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пожня
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Охтирський район
Рада Пожнянська сільська рада
Облікова картка Пожня 
Основні дані
Засноване 1628
Населення 799
Поштовий індекс 42824
Телефонний код +380 5457
Географічні дані
Географічні координати 50°30′46″ пн. ш. 35°20′21″ сх. д. / 50.51278° пн. ш. 35.33917° сх. д. / 50.51278; 35.33917Координати: 50°30′46″ пн. ш. 35°20′21″ сх. д. / 50.51278° пн. ш. 35.33917° сх. д. / 50.51278; 35.33917
Середня висота
над рівнем моря
127 м
Водойми р. Ворсклиця, Пожня
Відстань до
районного центру
18 км
Найближча залізнична станція Кириківка
Відстань до
залізничної станції
30 км
Місцева влада
Адреса ради 42824, с. Пожня, вул. Митрофанова, 5
Сільський голова Масалітіна Валентина Василівна
Карта
Пожня. Карта розташування: Україна
Пожня
Пожня
Пожня. Карта розташування: Сумська область
Пожня
Пожня
Мапа
Мапа

CMNS: Пожня у Вікісховищі

По́жня — село в Україні, у Охтирському районі Сумської області. Площа — 3017 га. Орган місцевого самоврядування — Пожнянська сільська рада.

Після ліквідації Великописарівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Охтирського району[1].

Населення становить 799 осіб.

Географія

Село Пожня знаходиться на правому березі річки Ворсклиця в місці впадання в неї річки Пожня, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Станичне, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Дернове (Тростянецький район), на протилежному березі — село Дружба. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Через село проходить автомобільна дорога Т 1901.

Село розташоване за 18 км на північний-захід від районного центру Великої Писарівки та за 30 км від залізничної станції Кириківка.

Історія

Поселення засновано в XVII столітті: за одними джерелами 1628 року, за іншими — 1664 року.

За легендою, переселенці з центральних областей Росії приїхали на ці землі восени, після збирання врожаю. На полях зосталось лише пожнив'я — стерня. Тому село й річку, яка протікає через нього, назвали Пожнею.

За даними на 1864 рік у казенному селі Дернівської волості Охтирського повіту Харківської губернії мешкало 964 особи (485 чоловічої статі та 479 — жіночої), налічувалось 149 дворових господарств, існувала православна церква, проходило 3 щорічних ярмарки[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1870 осіб (929 чоловічої статі та 941 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 2384 осіб[4].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1932—1933 та 1946–1947 роках[5].

Економіка

  • Молочно-товарна і птахо-товарна ферми.
  • Агрофірма «Схід», ТОВ.
  • «Агроефект», фермерське господарство.

Об'єкти соціальної сфери

  • НВК школа I—III ст.-дошкільний навчальний заклад ім. Героя Радянського Союзу Митрофанова Ф. В.

Пам'ятки

Майдан Пожня- археологічна пам’ятка місцевого значення. Майдан розташований посеред поля на лівому березі річки Пожня за 1,9 км на північ від села.[6]

Відомі мешканці

Див. також

Примітки

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 559)(рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-251. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  5. стор 39-40 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 2 березня 2015.
  6. Майдан Пожня

Джерела