Слюньков Микола Микитович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 02:24, 12 квітня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Микитович Слюньков
Мікалай Мікітавіч Слюнькоў
Прапор
Прапор
Секретар ЦК КПРС
28 січня 1987 — 14 липня 1990 року
Прапор
Прапор
Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС
6 березня 1986 — 26 червня 1987 року
Прапор
Прапор
16-й Перший секретар ЦК КП Білоруської РСР
13 січня 1983 — 6 лютого 1987 року
Попередник: Тихон Кисельов
Наступник: Єфрем Соколов
Прапор
Прапор
Перший секретар Мінського міському Компартії Білорусі
1972 — 1974
Попередник: Василь Шарапов
Наступник: Володимир Лепьошкін
 
Народження: 26 квітня 1929(1929-04-26) (95 років)
м. Городець, Рогачовський район, Бобруйський округ,
Білоруська РСР, СРСР
Смерть: 9 серпня 2022(2022-08-09) (93 роки)
Мінськ, Білорусь
Поховання: Східне кладовище
Країна: СРСР
Освіта: Білоруський інститут механізації сільського господарства
Партія: КПРС (1954–1991)
Батько: Микита Тарасович Слюньков
Мати: Аксинья Василівна Слюнькова
Діти: Дочки Інеса і Світлана, син Сергій
Нагороди:
Орден Леніна Орден Леніна
Державна премія СРСР — 1971

Микола Микитович Слюнько́в (біл. Мікалай Мікітавіч Сьлюнькоў; нар. 26 квітня 1929, містечко Городець, Рогачовський район, Бобруйський округ, Білоруська РСР) — білоруський радянський партійний діяч.

Член КПРС у 1954–1991 роках. Член ЦК КПРС (1986–1990), член Політбюро ЦК КПРС (1987–1990; кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС у 1986–1987 роках).

Лауреат Державної премії СРСР (1971). Герой Соціалістичної Праці (1974).

Біографія

Народився в селянській родині в містечку Городець (нині Гомельська область). Білорус. Закінчив Мінський автомеханічний технікум (1950) та Білоруський інститут механізації сільського господарства (1954–1962).

У 1960–1965 роках — директор Мінського заводу тракторних запчастин (нині — Мінський завод зубчастих коліс).

У 1965–1972 роках — директор Мінського тракторного заводу, генеральний директор Мінського виробничого тракторобудівного об'єднання.

1972–1974 роки — перший секретар Мінського міському Компартії Білорусі.

У 1974–1983 роках — заступник голови Держплану СРСР.

У 1983–1987 роках займав пост першого секретаря ЦК Компартії Білорусі.

1987–1990 — Секретар ЦК КПРС, одночасно у 1987–1988 роках — завідувач економічним відділом ЦК КПРС.

У 1988–1990 роках — голова Комісії ЦК КПРС з питань соціально-економічної політики.

З 1990 року — персональний пенсіонер союзного значення.

Посилання