Театр робітничої молоді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Театр Робітничої Молоді (ТРОМ), особлива форма театральної самодіяльности. Так званий тромівський рух, керований комсомолом, поширився в Україні 1925—1934 у Харкові (1925), Одесі, Києві (1928), Дніпропетровську, Запоріжжі (1929), Луганську, Миколаєві, Маріуполі, Горлівці та ін.

Творчою діяльністю керувала Центральна рада ТРОМів, утворена 1929 при ЦК ЛКСМУ.

1931 в Україні було близько 50 таких театрів і понад 10 їх філій на заводах, шахтах тощо.

У їх репертуарі переважали актуальні агітаційні напівімпровізовані п'єси, побудовані переважно на місцевому матеріалі. Колективи ТРОМ виступали в цехах, на фабричних подвір'ях, у заводських клубах, на підприємствах, аґітуючи за виконання і перевиконання планів.

Критиковані за антиреалістичні ухили, більшість ТРОМ 1932 припинили свою діяльність.

Київський ТРОМ

Київський ТРОМ відомий тим, що спеціально для цього театру написав свій перший драматичний твір Олександр Корнійчук. Його п'єса «На грані» була вперше поставлена цим театром 3 грудня 1928 року — режисер І. Дєєва, художник-сценограф С. Зарицький, композитор І. Віленський.

Театр діяв у приміщенні на Хрещатику, 36.

Харківський ТРОМ

Театр засновано 1925 року на базі театру Пролеткульту при ЦК ЛКСМУ. До складу театру ввійшли представники молоді харківських заводів, яка поєднувала гру в театрі з роботою на виробництві. З 1930 — Харківський центральний ТРОМ. У складі трупи: Поліна Куманченко, Віктор Мізиненко та ін. При театрі діяла драматична студія.

В репертуарі: твори І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького, М. Старицького, М. Куліша та ін.[1]

На базі Харківського ТРОМ, художнім керівником якого 1932—1937 років був режисер курбасівської школи Борис Тягно, і Театру Революції виник 1937 Харківський Театр ім. Ленінського Комсомолу (з 1940 — Чернівецький український музично-драматичний театр імені О. Ю. Кобилянської).

Одеський ТРОМ

Одеський перший державний комсомольський театр рабітничої молоді «ТРОМ» Одеського обласного відділу мистецтв діяв у 1928—1935 роках. Директор — Я. Хейфець, художній керівник — Є. П. Купченко, завідувач музчастиною — М. П. Скаковський.

Серед його акторів (1934 рік) — згодом народний артист СРСР Петро Львович Монастирський (1915—2013).

Театр працював у приміщенні доходного будинку Генцельмана на вулиці Ланжеронівській. Нині на першому поверсі будівлі знаходиться філія Одеського краєзнавчого музею «Степова Україна».[2]

Примітки

Література

Посилання