Зарицький Соломон Мойсейович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зарицький Соломон Мойсейович
Народження 15 травня 1889(1889-05-15)
Київ, Російська імперія
Смерть 24 травня 1975(1975-05-24) (86 років)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Навчання Київське художнє училище
Діяльність художник
Член Національна спілка художників України

Соломон Мойсейович Зари́цький (нар. 15 травня 1889, Київ — пом. 24 березня 1975, Київ) — український радянський живописець, художник театру та кіно єврейського походження; член Спілки художників України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 15 травня 1889 року у місті Києві в родині закрійника. У 19021909 роках навчався у Київському художньому училищі (викладачі: Микола Пимоненко, Олександр Мурашко, Сергій Світославський, Володимир Менк, Харитон Платонов, Григорій Дядченко, Іван Селезньов).

Працював художником-декоратором у театрах Києва, Одеси, Харкова. Викладав малювання у школах, працював у майстернях Реввійськради 12-ї армії, готуючи агітаційні плакати.

У 19501952 роках — художник-консультант Телецентру УРСР.

Жив у Києві в будинку на вулиці Саксаганського, 24, квартира 18. Помер у Києві 24 травня 1975 року.

Творчість[ред. | ред. код]

У кіно[ред. | ред. код]

У 1919 році Києві оформлив українські агітаційно-пропагандистські фільми:

  • «Всеобуч»;
  • «Мир хатам, війна — палацам» (Кіносекція Київського окружного воєнкомату).

На Одеській кіностудії брав участь у творенні стрічок:

  • «Лісовий звір» (1925, у співавторстві з Іваном Суворовим);
  • «Марійка» (1926);
  • «П. К. П.» («Пілсудський купив Петлюру»; 1926, у співавторстві з Сернгієм Худяковим);
  • «Греблю прорвано» (1928);
  • «Джіммі Хіггінс» (1928, у співавторстві з Георгієм Байзенгерцем).

На Ялтинській кіностудії працював у кінокартині «Каламуть» (1927).

На Київській кіностудії художніх фільмів оформив:

  • «Пригоди полтинника» (1928);
  • «Івась та Месник» (1928);
  • «Цибала» (1929);
  • «Сам собі Робінзон» (1929);
  • «Велике життя» (1939, перша серія);
  • «П'ятий океан» (1940, у співавторстві з В. І. Хмельовою);
  • «Міцкевич у Росії» (1944);
  • «Третій удар» (1948);
  • «Народні таланти» (1952).

На «Українфільмі» оформив

В Москві на студії «Схід-кіно» у 1932 році оформив фільм «Народжені знову».

У театрі[ред. | ред. код]

Розробив ескізи декорацій і костюмів до вистав:

Працюючи в Телецентрі УРСР, оформив телевиставу «Під золотим орлом» Ярослава Галана (1952).

Окремі ескізи декорацій і костюмів зберігаються у Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України у Києві.

Художня творчість[ред. | ред. код]

Серед робіт:

Виконав низку кіноплакатів до фільмів:

  • «ПКП» (1926);
  • «Крізь сльози» (1928);
  • «Понад кордоном» (1930).

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1948 року, персона відбулася у Києві у 1969 році.

Література[ред. | ред. код]