Театр робітничої молоді
| Театр робітничої молоді рос. Театр рабочей молодёжи | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
|
| ||||
| Країна |
 СРСР | |||
| Місто | ||||
| Тип | театр | |||
| Відкрито | 1925 | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
 Театр робітничої молоді у Вікісховищі | ||||
Театр робітничої молоді (ТРОМ), особлива форма театральної самодіяльности. Так званий тромівський рух, керований комсомолом, поширився в Україні 1925—1934 у Харкові (1925), Одесі, Києві (1928), Дніпропетровську, Запоріжжі (1929), Луганську, Миколаєві, Маріуполі, Горлівці та ін.
Творчою діяльністю керувала Центральна рада ТРОМів, утворена 1929 при ЦК ЛКСМУ.
1931 в Україні було близько 50 таких театрів і понад 10 їх філій на заводах, шахтах тощо.
У їх репертуарі переважали актуальні агітаційні напівімпровізовані п'єси, побудовані переважно на місцевому матеріалі. Колективи ТРОМ виступали в цехах, на фабричних подвір'ях, у заводських клубах, на підприємствах, аґітуючи за виконання і перевиконання планів.
Критиковані за антиреалістичні ухили, більшість ТРОМ 1932 припинили свою діяльність.
Київський ТРОМ[ред. | ред. код]
Київський ТРОМ відомий тим, що спеціально для цього театру написав свій перший драматичний твір Олександр Корнійчук. Його п'єса «На грані» була вперше поставлена цим театром 3 грудня 1928 року — режисер І. Дєєва, художник-сценограф С. Зарицький, композитор І. Віленський.
Театр діяв у приміщенні на Хрещатику, 36.
Харківський ТРОМ[ред. | ред. код]
Театр засновано 1925 року на базі театру Пролеткульту при ЦК ЛКСМУ. До складу театру ввійшли представники молоді харківських заводів, яка поєднувала гру в театрі з роботою на виробництві. З 1930 — Харківський центральний ТРОМ. У складі трупи: Поліна Куманченко, Віктор Мізиненко та ін. При театрі діяла драматична студія.
В репертуарі: твори І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького, М. Старицького, М. Куліша та ін.[1]
На базі Харківського ТРОМ, художнім керівником якого 1932—1937 років був режисер курбасівської школи Борис Тягно, і Театру Революції виник 1937 Харківський Театр ім. Ленінського Комсомолу (з 1940 — Чернівецький український музично-драматичний театр імені О. Ю. Кобилянської).
Одеський ТРОМ[ред. | ред. код]
Одеський перший державний комсомольський театр рабітничої молоді «ТРОМ» Одеського обласного відділу мистецтв діяв у 1928—1935 роках. Директор — Я. Хейфець, художній керівник — Є. П. Купченко, завідувач музчастиною — М. П. Скаковський.
Серед його акторів (1934 рік) — згодом народний артист СРСР Петро Львович Монастирський (1915—2013).
Театр працював у приміщенні доходного будинку Генцельмана на вулиці Ланжеронівській. Нині на першому поверсі будівлі знаходиться філія Одеського краєзнавчого музею «Степова Україна».[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Харківський ТРОМ. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 8 березня 2020.
- ↑ Памятник архитектуры в центре Одессы, в котором в ХХ веке размещался театр «ТРАМ», отремонтируют за 4 млн грн. Фото [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Посилання[ред. | ред. код]
- ТРОМ // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 503.
- О. А. Казимиров. Театр Робітничої Молоді // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — С. 169-170. (pdf, ч. 1) [Архівовано 28 квітня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про культуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |