Анкалагон (ссавець)
Ankalagon saurognathus Час існування: Ранній палеоцен | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ankalagon saurognathus
| ||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
†Ankalagon saurognathus (Wortman, in Matthew, 1897) | ||||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||
Dissacus saurognathus | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Анкалагон (Ankalagon saurognathus) — вимерлий хижий ссавець родини мезоніхиди. Мешкав в Північній Америці в палеоцені, близько 63,3—60,2 млн років тому[1].
Відомий з палеоценових відкладень в Нью-Мексико, анкалагон — найбільший з мезоніхід палеоцену Північної Америки. Мав добре виражений статевий диморфізм [2]
Анкалагон відрізнявся від предкового виду Dissacus своїм розміром, близьким до сучасного ведмедя[3], тоді як його предок, Dissacus, за розміром був близький скоріше до шакала або койота. Єдиним з американських мезоніхід, хто перевершив за розміром анкалагона, були великі види ранньоеоценового роду пахіени (Pachyaena), такі як P. gigantea і P. ossifraga, які також досягали розміру ведмедя[3].
Про статевий диморфізм можна судити по тому факту, що деякі щелепні кістки були більшими і мали масивніші корінні зуби, більш пристосовані для розгризання кісток, ніж інші знайдені щелепи. Передбачається, що більш великі щелепи належали самцям.
Сильні щелепи, гострі загнуті ікла і трикутні корінні зуби (характерні також для інших мезоніхід) свідчать, що A. saurognathus був хижаком, перебувавший на вершині харчового ланцюга. Масивні кутні зуби самців свідчать, що самці також були падальниками і гризли кістки.
Назва роду походить від казкового Анкалагона, згаданого в «Сильмариліоні» Дж. Р. Р. Толкіна, найбільшого і найлютішого з усіх ів Середзем'я, одного з могутніх слуг лиходія Моргот. Згідно з Толкіном, ім'я Анкалагон мовою Синдарін має таке значення: anc = «щелепа», alag = «стрімкий»[4].
Анкалагон було відкрито в Нью-Мексико в 19 столітті і спочатку носив назву Dissacus saurognathus. Наприкінці 20 століття, вивчивши його останки, Лі Ван Вален прийшов до висновку, що D. saurognathus відрізнявся від подібного виду D. navajovius, як і від інших представників роду Dissacus, і виділив його в окремий рід. Назва «Ancalagon», яку він хотів дати роду, виявилося зайнято средньокембрієвим хробаком — приапуліди Ancalagon minor, якого описав Саймон Конвей Морріс — передбачуваним предком паразитичних акантоцефалів[5]. Тому Ван Вален замінив в назві букву «c» на «k».
- ↑ PaleoBiology Database: Ankalagon saurognathus, basic info. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 27 січня 2012.
- ↑ O'Leary, M.A., S.G. Lucas, and T.E. Williamson (2000). A new specimen of Ankalagon (Mammalia, Mesonychia) and evidence of sexual dimorphism in mesonychians. Journal of Vertebrate Paleontology. 20 (2): 387—393. doi:10.1671/0272-4634(2000)020[0387:ANSOAM]2.0.CO;2.
- ↑ а б Paleocene mammals of the world «Carnivores, creodonts and carnivorous ungulates: Mammals become predators» [1] [Архівовано 9 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ Tolkien, J. R. R. (1987), Christopher Tolkien, ed., The Lost Road and Other Writings, Boston: Houghton Mifflin, The Etymologies, pp. 348, 362, ISBN 0-395-45519-7
- ↑ Williams, H. H., Jones, A. 1994. Parasitic Worms of Fish CRC Press. p 284
Це незавершена стаття з палеонтології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |