Arctocephalus pusillus
| ?Arctocephalus pusillus | |
|---|---|
 Arctocephalus pusillus, Гіпполіт-Рокс біля східного узбережжя Тасманії | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Підряд: | Псовиді (Caniformia) |
| Надродина: | Ластоногі (Pinnipedia) |
| Родина: | Отарієві (Otariidae) |
| Рід: | Південний котик (Arctocephalus) |
| Вид: | A. pusillus |
| Біноміальна назва | |
| Arctocephalus pusillus (Schreber, 1775) | |
 Ареал non-breeding individuals
breeding colonies | |
| Підвиди | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Arctocephalus pusillus |
 Віківиди: | Arctocephalus pusillus |
 EOL: | 46559194 |
 ITIS: | 180629 |
 МСОП: | 2060 |
 NCBI: | 37191 |
| Fossilworks: | 71843 |
Капський морський котик, бурий або південноафриканський морський котик (Arctocephalus pusillus) — вид тварин родини Отарієвих, який живе на південно-західному узбережжі Африки і південному узбережжі Австралії, в районі острова Тасманія. Вид поділяється на два підвиди A. p. pusillus і A. p. doriferus.
Статевий диморфізм добре виражений, самці приблизно в 1,4 раза більші, і приблизно в 3 рази важчі, ніж дорослі самиці. Дорослі самці A. pusillus в середньому 2,16 м в довжину і 279 кг вагою, у той час як дорослі самиці 1,36–1,71 м в довжину і досягають середньої ваги 78 кг. Новонароджені 60–80 см в довжину і важать від 5 до 12 кг. Новонароджені важать близько 6 кг. Самиці цього виду досягають статевої зрілості в 3–6 років, самці в 9–12 років. Вагітність триває 51 тижнів, в тому числі тримісячна затримка імплантації. Обидва підвиди дуже полігамні. Сезон розмноження триває з кінця жовтня до початку січня. Цуценята, як правило, віднімають від годування молоком у 10–12 місяців, хоча деякі щенята починають живитись твердою їжею на 7 місяці, а інші доглядаються протягом 2–3 років. Занурення годуючих самиць A. pusillus, як правило, до 65–85 м, максимальна глибина 164 м, і пірнає зазвичай тривають від 2–3,7 хвилини, з максимальною тривалістю в 8,9 хвилини. У морі A. pusillus знаходяться поодинці або невеликими групами до 15 особин, але вони часто збираються у величезні групи, прилеглі до лежбища. Жодна з популяцій не міграційна, вони мають тенденцію рухатися локально в межах їх обмежених територій проживання. Обидва підвиди опортуністичні споживальники, які мають широкий спектр видобутку, в тому числі пелагічні, що знаходяться в товщі води та донні тварини: риби, кальмари, восьминоги, лангусти, пінгвіни, птахи. Хижаками є косатки і великі білі акули в морі, гієна бура та шакал чепрачний на суші в південній частині Африки.
Капські морські котики — допитливі та доброзичливі тварини, коли перебувають у воді, і часто супроводжують аквалангістів. Вони плавають довкола дайверів по кілька хвилин, навіть на глибині у 60 м. На суші вони набагато менш розслаблені та схильні панікувати, коли до них наближається людина.
На австралійських морських котиків інтенсивно полювали з 1798 по 1825 рік з комерційних причин. Полювання на котиків було припинене в Австралії в 1923 році. Їхня популяція все ще відновлюється, що спричиняє все більше конфліктів з південноавстралійськими рибалками, оскільки ареал їхнього розселення розширюється[2]. Місця їхніх стоянок охороняються законом. Південноафриканські морські котики мають стійку та здорову популяцію. Вилов тюленів був заборонений у ПАР у 1990 році.
На бурих морських котиків все ще полюють у Намібії. Дозволи на вилов цуценят видаються за їхнє розкішне хутро, а дорослих самців — за їхні геніталії, які в деяких країнах вважаються афродизіаком. Також вважається необхідним обмежити чисельність морських котиків у Намібії через їхній вплив на рибний промисел країни. Дослідження природоохоронних груп спростовують це[3].
- ↑ Hofmeyr, G.J.G. (2015). Arctocephalus pusillus. IUCN Red List of Threatened Species (англ.). 2015: e.T2060A45224212. doi:10.2305/IUCN.UK.2015-4.RLTS.T2060A45224212.en. Процитовано 22 грудня 2025.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Aggressive seals attacking rare birds, pelicans and fishing nets, SA fishermen warn. ABC News (англ.). 24 квітня 2015.
- ↑ South African and Australian Fur Seals (Arctocephalus pusillus). www.pinnipeds.org. Процитовано 7 жовтня 2024.
Ronald M. Nowak. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 847. — ISBN 0801857899.
