Шакал чепрачний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шакал чепрачний
Canis mesomelas.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Псові (Canidae)
Рід: Пес (Canis)
Вид: Шакал чепрачний
Біноміальна назва
Canis mesomelas
(Schreber, 1775)
Ареал чепрачного шакала
Ареал чепрачного шакала
Підвиди
  • Canis mesomelas achrotes
  • Canis mesomelas arenarum
  • Canis mesomelas elgonae
  • Canis mesomelas schmidti
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Canis mesomelas
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Canis mesomelas
EOL logo.svg EOL: 328682
ITIS logo.svg ITIS: 183818
IUCN logo.svg МСОП: 3755
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 68725
Fossilworks: 232943

Шака́л чепр́ачний (Canis mesomelas) — ссавець роду Пес (Canis), один з кількох видів шакалів. Поширений в ПАР і на східному узбережжі Африки від Нубії до мису Доброї Надії. проживає у двох великих ареалах розділених 1000 км. Його можна знайти в найрізноманітніших місцях проживання, в тому числі в посушливих прибережних пустелях, гірських луках, посушливих саванах і чагарниках, відкриті саванах, лісових мозаїках саван на сільськогосподарських угіддях. Віддає перевагу відкритим областям, уникаючи густої рослинності. Діапазон проживання за висотою: від рівня моря до більш ніж 3.000 м над рівнем моря.[1]

Етимологія[ред.ред. код]

Mesomelas отримане від meso — "середина", і melas — "чорний"[2].

Морфологія[ред.ред. код]

Тіло струнке, ноги довгі, очі великі, хвіст пухнастий з чорним кінчиком. Покривне волосся розрізняються по довжині, від 60 мм на плечах до 40 мм біля основи хвоста, зі збільшенням до 90 мм на кінчику хвоста. Волосся на обличчі 10–15 мм у довжину. Передні та задні лапи мають 5 і 4 пальців, відповідно, з кігтями розміром 15 мм уздовж кривої. Самці більші й важчі, ніж самиці. Середня вага дорослих самців: 8.4 кг, середня вага дорослих самиць: 7.7 кг, довжина вух: 110 і 106 мм, відповідно. Самиці С. mesomelas мають 8 молочних залоз, хоча зазвичай 6 виробляють молоко, в залежності від розміру приплоду. Зубна формула для молочних зубів: I 3/3, C 1/1, P 3/3, для постійних зубів: I 3/3, C 1/1, P 4/4, M 2/3 = 42[2]. Тіло загалом рудувато-сірого кольору, однак на спині темне волосся утворює неначе чорний чепрак, що тягнеться до хвоста. Цей чепрак — відмітна видова ознака, яку мають всі підвиди чепрачного шакала. Довжина тіла — 75—100 см, довжина хвоста — близько 30 см, висота в холці — 50 см ; маса — до 21 кг. Як і в інших диких собак, у чепрачного шакала стоячі вуха. Хутро чепрачного шакала густе і м'яке, у південній Африці зі шкур чепрачного шакала шиють хутряні килими (так звані каросс).

Поведінка[ред.ред. код]

Опортуністичний хижак і падлоїд. Він всеїдний і харчується всім, що найбільш поширене і що легко отримати. Де поверхнева вода є, чепрачний шакал п'є регулярно. Проте, в деяких областях, таких, як південно-західна і центральна Калахарі, С. mesomelas виживає, де поверхнева вода можуть бути недоступна на термін до 9 місяців року[2]. Цей шакал дуже довірливий, легко звикає до людей і може навіть стати майже ручним.

Життєвий цикл[ред.ред. код]

Моногамний. Вагітність триває 60–65 днів. Народжується 1–9, зазвичай, 3–6 дитинчат. Цуценята народжуються сліпими і починають відкривати очі на 8–10 день. Вони починають їсти їжу виплюнуту дорослими на 3 тижні й відлучаються від молока на 8–10 тижні. Цуценята народжуються в підземних норах і не виходять звідти до бл. 3-тижневого віку і, одначе, цуценята продовжують проводити більшу частину свого часу в лігві до бл. 7-тижневого віку. На 12–14 тиждень, вони покидають лігво й починають годуватися разом з дорослими. Досягають статевої зрілості на 11 місяць, хоча в дикій природі тільки дорослі, яким понад 2 років дають потомство[2].

Генетика[ред.ред. код]

Каріотип характеризується диплоїдним числом, 2n=78[2].

Загрози та охорона[ред.ред. код]

Чепрачний шакал переслідується за його роль вбивці худоби і переносника сказу. Деякі частини тіла використовуються в традиційній африканській медицині. Зустрічається в багатьох природоохоронних областях у всьому діапазоні поширення.[1]

Виноски[ред.ред. код]

  1. а б Веб-сайт МСОП
  2. а б в г д Canis mesomelas (PDF) / Lyle R. Walton, Damien O. Joly // Mammalian Species. — 2003. — № 715. — С. 1–9.


Трубкозуб Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.