Bombardier Itino
| Bombardier Itino | |
 | |
| Країна |
.svg){kind=small} Канада |
|---|---|
| Час/дата початку | 2002 |
| Час/дата закінчення | 2010 |
| Виробник | Bombardier Transportation |
| Кількість | 40 |
 Bombardier Itino у Вікісховищі | |
Bombardier Itino — багатосекційний дизельпотяг виробництва Bombardier Transportation, спочатку розроблений Adtranz. Має два або три вагони і здатний розвивати швидкість 140—160 км/год. Побудовано 40 одиниць і ще 17 замовлено. Використовується у Німеччині та Швеції. Виробництво відбувається на заводі у Геннігсдорфі поблизу Берліна.
Історія[ред. | ред. код]
«Itino» був розроблений «Adtranz» і мав на меті доповнити «Regio-Shuttle» як більший і потужніший потяг. Ще до завершення випуску першого потягу «Adtranz» у 2001 році перейшла у власність «Bombardier Transportation». Тоді як виробництво «Regio-Shuttle» довелося передати «Stadler Rail» з антимонопольних причин, «Itino» залишився у «Bombardier». Через цю зміну вихідної позиції Itino тепер конкурував як з «Regio Shuttle», так і з власною серією Bombardier Talent. Через цю особливо несприятливу ситуацію на і без того конкурентному ринку дизельних вагонів для місцевого транспорту на сьогоднішній день було продано лише 57 одиниць (27 потягів у Німеччині, 30 — у Швеції), тоді як конкуруючі моделі випускалися серійно.
Використання[ред. | ред. код]
Німеччина[ред. | ред. код]
У Німеччині має позначення як DB Class 613 і функціонує на Оденвальдбані[en] та Ерфуртербані[en]. Обидві залізниці замовили 27 складів.
Швеція[ред. | ред. код]
У Швеції агрегат має позначення Y31[de] та Y32 (потяг має три вагони). Сімнадцять потягів було поставлено і на початок 2020-х експлуатується компаніями Jönköpings länstrafik[sv], Kalmar länstrafik[sv], Norrtåg, Värmlandstrafik[en] і Västtrafik[en]. Потяги курсують у районі Йончепінг/Несше/Гальмстад, Фріксдальсбанан[en], Кіннекуллебанан[en] та між Ликселе — Умео. Itino замінив вагони SJ Y1[en].
Технологія[ред. | ред. код]
Потяги мають два дизельні двигуни MAN. Двигуни засновані на двигунах вантажівок, але більших (кожний об'ємом 22 л/циліндр), їх також використовуються для човнів та електричних генераторів. Вони мають гідравлічну трансмісію та механічні автоматичні коробки передач від ZF Friedrichshafen AG, призначені для вантажівок.
Відмітна конструкція кузова під кутом віконні стійки була раніше представлена ABB/ADtranz на Stadler Regio-Shuttle RS1[en].
Посилання[ред. | ред. код]
- ITINO Diesel-Triebzugfamilie auf der Herstellerseite [Архівовано 7 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Bildergalerie Odenwaldbahn der fahma [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
- järnväg.net (schwedische Website mit Grundrissen und Fotos der schwedischen Triebwagen) [Архівовано 29 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Fahrzeugliste der fahma mit den Nummern der 22 Triebwagen der Odenwaldbahn [Архівовано 16 січня 2020 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Bombardier Itino