Calidris bairdii

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Calidris bairdii
Calidris bairdii, Pillar Point Harbor, California 1.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Euraryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Баранцеві (Scolopacidae)
Рід: Побережник (Calidris)
Вид: C. bairdii
Біноміальна назва
Calidris bairdii
Coues, 1861
Synonyms
Actodromas bairdii
Erolia bairdii
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Calidris bairdii
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Calidris bairdii
EOL logo.svg EOL: 1049483
ITIS logo.svg ITIS: 176655
IUCN logo.svg МСОП: 22693404
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 279937

Calidris bairdii (побережник Берда) — вид сивкоподібних птахів родини Баранцеві (Scolopacidae). Птах названий на честь Спенсера Фуллертона Бейрда, натураліста XIX століття (1823-1887).

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений в помірних, субтропічних і тропічних областях земної кулі - зустрічається в Росії, Північній, Центральній і Південній Америці. Гніздиться в Арктиці, на Чукотському п-ові, півночі Аляски, Канаді та в Гренландії.

Пташенята у маскувальному забарвленні

Побережники Берда, що гніздяться в Росії на зиму мігрують через Берингову протоку (щоб з'єднатися там з північноамериканською популяцією і продовжити шлях разом) в Канаду або західну і південну частини Південної Америки. В Америці птахи мігрують на північ через північноамериканські прерії на схід від Скелястих гір і на захід від Гудзонової затоки, зупиняючись в дорозі на відпочинок в південній Канаді і північних Сполучених Штатах. Мігруючі дорослі птахи проходять на захід від Мексики і по Центральній Америці (можливо, пролітають повз островів у Карибському морі). Підлітки мігрують більш широким фронтом - залітаючи в Центральну Америку. У Південній Америці міграція птахів зосереджена вздовж Анд і Тихоокеанського узбережжя Аргентини і Уругваю. Міграція триває до п'яти тижнів. За цей час птахи долають шлях довжиною в 6-15 тис. км!

Опис[ред. | ред. код]

Це кулик з короткими ногами. Шия коротка, голова кругла. У підлітків дуже довгі крила. Дзьоб середньої довжини, прямий, тонкий. Статевий диморфізм не виражений.

Голова світло-коричнева з темними смугами. Крила зверху темно-коричневі, низ тіла і крил - білий. Верхня частина грудей коричнева з темним крапом. Огузок білий з темною смугою. Ноги темні, дзьоб чорний. Над оком в сторону криючого вуха тягнеться тонка біла смуга. Зимове оперення більш бліде, птахи здаються сірими і брудними. Розмір тіла - 18-19 см, довжина крила 10,8-13,2 см, розмах крил - 38-41 см, вага до 40 г.

Голос : м'який "кріііп" або "прррт", гучна трель.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Середовище проживання[ред. | ред. код]

Побережник Берда на годуванні

Поза сезоном розмноження мешкає в сухих областях на відкритих територіях навколо висотних озер (до 4700 м над ур. моря); в низькій рослинності, що росте на полях і сільгоспугіддях (зернові культури, пасовища). Іноді зустрічається в більш сирих середовищах проживання (зрошувані пасовища, трав'янисті болота), рідко зустрічається в прибережній кромці моря, гирлах річок або на березі. Гніздиться в тундрової зоні (вершини і схили сопок, щебенисті ділянки чагарниково-лишайникової тундри річкових долин і плато, зарості трави, купина) до 550 м над ур. моря. Сирих місць уникає.

Поведінка[ред. | ред. код]

Побережник Берда - дуже рухлива і швидка пташка, яка активна в денний час доби. Восени (у вересні-жовтні) самки мігрують на зимівлю раніше самців, найчастіше залишаючи ще не оперених пташенят, а підлітки відлітають найостаннішими.

Є спостереження, що побережники захищають свої кормові території. У Буенос-Айресі (Аргентина) розмір такої території склав близько 0,03 га.

В місцях гніздування щільність гніздових птахів складає приблизно 0,2-0,3 пари на 1 км².

Живлення[ред. | ред. код]

Побережник Берда поїдає різних безхребетних (комахи: жуки, хірономіди, комарі, мухи, коники, москіти, довгоносики; амфіподи і їх личинки; дрібні ракоподібні), іноді морські водорості.

Годується в заболочених і сухих місцях, вишукуючи здобич на піщаному березі, в засохлої рослинності (зазвичай вище рівня води), а іноді близько краю води (на мілководді). В горах шукає здобич на поверхні снігу.

Розмноження[ред. | ред. код]

Гніздо з яйцями, США
самиця на гнізді

На місцях гніздування птахи з'являються в кінці травня - початку червня. Велику частину гнізда будує самець. Гніздо - невелике заглиблення в сухому ґрунті, викладене листям, травою і мохом, розташоване на відкритому місці (часто серед скель), серед трави або в інший низькою рослинності, зазвичай недалеко від струмків або вологих місць. У кладці 1-3 (максимально 4) жовтувато-коричневих яйця, які висиджують обоє батьків.

Період розмноження — травень-липень. Інкубація — триває від 19 до 24 днів. Відноситься до виводкових птахів — пташенята після короткого перебування в гнізді, залишають його і починають самостійно годуватися. Самець залишається з пташенятами, поки вони повністю не оперяться (на 16-20 день).

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2012). Calidris bairdii: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 November 2013