Чечевиця (рід птахів)
Чечевиця[2] (Carpodacus) — рід горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Представники цього роду мешкають в Євразії, їх найбільше різноманіття спостерігається в Гімалаях і Китаї. В Україні мешкає один вид — чечевиця євразійська, ще два види (чечевиця велика і чечевиця сибірська) спостерігалися на території України.
Опис[ред. | ред. код]
Чечевиці — птахи дрібного і середнього розміру, середня довжина яких становить 12,5-20, а вага 16-51 г. Вони мають кремезну будову тіла, великі голови, відносно довгі крила, коротші, дещо роздвоєні ка кінці хвости і великі, конічної форми, тупі дзьоби, пристосовані до розколювання твердих насінин. Чечевицям притаманний яскраво виражений статевий диморфізм. У самців під час сезону розмноження частини оперення мають яскраве червоне, рожеве або малинове забарвлення. Самиці і молоді птахи мають непримітне, сірувате або коричневе забарвлення, нижня частина тіла у них світліша, поцяткована темними смугами. Спів мелодійсний, складається з серії посвистів.
Таксономія[ред. | ред. код]
У 2012 році Цуккон та його колеги опублікували результати ґрунтовного молекулярно-філогенетичного аналізу родини в'юркових. Опираючись як на свої власні дослідження, так і на дослідження, опубліковані раніше, вони запропонували ряд таксономічних змін[3]. Зокрема, вони відкрили, що три північноамерикаські види чечевиць (рожевоволі, кармінові і садові чечевиці) формують окрему кладу, що не є тісно спорідноною з палеарктичними чечевицями. Науковці запропонували перевести ці три види до окремого роду Haemorhous. Ця пропозиція була підтримана Міжнародною спілкою орнітологів і Американським орнітологічним товариством[4][5]. Крім того, Цуккрон разом з колегами відкрили, що євразійська чечевиця випадає з основною клади чечевиць і є сестринським видом по відношенню до вогнистого смеречника, якого тоді виділяли у монотиповий рід Haematospiza. Вони рекомендували перемістити євразійську чечевицю у відновлений рід Erythrina. Британське орнітологічне товариство підтримало цю пропозицію[6], однак Міжнародна спілка орнітологів натомість віддала перевагу включити вогнистого смеречника в рід Carpodacus. Крім того, до роду Чечевиця (Carpodacus) було переведено вимерлу бонінську чечевицю, яку раніше відносили до монотипового роду Chaunoproctus, а також урагуса, якого раніше відносили до монотипового роду 'Uragus[4].
Також за результатами дослідження 2012 року виявилося, що китайські і тонкодзьобі чечевиці, яких раніше відносили до роду Carpodacus, не є близькоспорідненими з іншими чечевицями. Вони були переведені до монотипових родів Agraphospiza і Procarduelis відповідно[3][4].
Тибетського катуньчика раніше відносили до роду Катуньчик (Leucosticte), однак філогенетичний аналіз з використанням послідовностей мітохондріальної ДНК, опублікований у 2016 році показав, що цей вид є споріднений з чечевицями. За результатами дослідження він був переведений до роду Carpodacus[7].
Молекулярно-генетичні дослідження показали, що мамоєві (Drepanidinae) є тісно спорідненими з чечевицями[3][8]. Останній спільний предок цих двох груп жив, за різними оцінками, 7,24 мільйонів років тому[8] або 15,71 мільйонів років тому[9].
Генетичне дослідження показало, що гірська чечевиця (Urocynchramus pylzowi) насправді не є чечевицею і навіть не належить до родини в'юркових, а становить монотипову родину Urocynchramidae[10].
Види[ред. | ред. код]
Виділяють 28 видів, включно з одним вимерлим:[4]
- Чечевиця євразійська (Carpodacus erythrinus)
- Смеречник вогнистий (Carpodacus sipahi)
- †Чечевиця бонінська (Carpodacus ferreorostris)[11]
- Чечевиця високогірна (Carpodacus rubicilloides)
- Чечевиця велика (Carpodacus rubicilla)
- Чечевиця афганська (Carpodacus grandis)[12]
- Чечевиця арчева (Carpodacus rhodochlamys)
- Чечевиця гімалайська (Carpodacus pulcherrimus)
- Чечевиця чагарникова (Carpodacus davidianus)[13]
- Чечевиця рожевогуза (Carpodacus waltoni)[14]
- Чечевиця червоноброва (Carpodacus rodochroa)
- Чечевиця рожевогорла (Carpodacus edwardsii)
- Чечевиця рубінова (Carpodacus rodopeplus)
- Чечевиця широкоброва (Carpodacus verreauxii)[15]
- Чечевиця вишнева (Carpodacus vinaceus)
- Чечевиця тайванська (Carpodacus formosanus)[16]
- Чечевиця бліда (Carpodacus synoicus)
- Чечевиця синьцзянська (Carpodacus stoliczkae)[17]
- Чечевиця тибетська (Carpodacus roborowskii)
- Катуньчик тибетський (Carpodacus sillemi)
- Урагус (Carpodacus sibiricus)
- Carpodacus lepidus[18]
- Чечевиця сибірська (Carpodacus roseus)
- Чечевиця темнощока (Carpodacus trifasciatus)
- Чечевиця білоброва (Carpodacus thura)
- Чечевиця білолоба (Carpodacus dubius)[19]
- Чечевиця червоногорла (Carpodacus puniceus)
- Смеречник гімалайський (Carpodacus subhimachalus)
Етимологія[ред. | ред. код]
Наукова назва роду Carpodacus походить від сполучення слів дав.-гр. καρπος — плід і δακος — той, хто кусає.[20].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ J.J. Kaup: Skizzirte Entwickelungs-Geschichte und natürliches System der europäischen Thierwelt: Erster Theil welcher die Vogelsäugethiere und Vögel nebst Andeutung der Entstehung der letzteren aus Amphibien enthält. Cz. 1. Darmstatd: In commission bei Carl Wilhelm Leske, 1829, s. 161.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ а б в Zuccon, Dario; Prŷs-Jones, Robert; Rasmussen, Pamela C.; Ericson, Per G.P. (2012). The phylogenetic relationships and generic limits of finches (Fringillidae) (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. 62 (2): 581—596. doi:10.1016/j.ympev.2011.10.002. PMID 22023825.
- ↑ а б в г Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Finches, euphonias. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2022.
- ↑ Chesser, R. Terry; Banks, Richard C.; Barker, F. Keith (2012). Fifty-third Supplement to the American Ornithologists' Union Check-list of North American Birds (PDF). The Auk. 129 (3): 573—588. doi:10.1525/auk.2012.129.3.573. Процитовано 18 липня 2012.
- ↑ Sangster, George; Collinson, J. Martin; Crochet, Pierre-André; Knox, Alan G.; Parkin, David T.; Votier, Stephen C. (2013). Taxonomic recommendations for Western Palearctic birds: ninth report. Ibis. 155 (4): 898—907. doi:10.1111/ibi.12091.
- ↑ Sangster, G.; Roselaar, C.S.; Irestedt, M.; Ericson, Per G.P. (2016). Sillem's Mountain Finch Leucosticte sillemi is a valid species of rosefinch (Carpodacus, Fringillidae). Ibis. 158: 184—189. doi:10.1111/ibi.12323.
- ↑ а б Lerner, Heather R.L.; Meyer, Matthias; James, Helen F.; Hofreiter, Michael; Fleischer, Robert C. (2011). Multilocus resolution of phylogeny and timescale in the extant adaptive radiation of Hawaiian honeycreepers. Current Biology. 21 (21): 1838—1844. doi:10.1016/j.cub.2011.09.039. PMID 22018543.
- ↑ Tietze, D.T.; Päckert, M.; Martens, J.; Lehmann, H.; Sun, Y.-H. (2013). Complete phylogeny and historical biogeography of true rosefinches (Aves: Carpodacus). Zoological Journal of the Linnean Society. 169: 215—234. doi:10.1111/zoj.12057.
- ↑ Groth, J. G. (2000). Molecular evidence for the systematic position of Urocynchramus pylzowi (PDF). Auk. 117 (3): 787—792. doi:10.1642/0004-8038(2000)117[0787:MEFTSP]2.0.CO;2. ISSN 0004-8038.
- ↑ Carpodacus ferreorostris у базі Avibase.
- ↑ Carpodacus grandis у базі Avibase.
- ↑ Carpodacus davidianus у базі Avibase.
- ↑ Carpodacus waltoni у базі Avibase.
- ↑ Carpodacus verreauxii у базі Avibase.
- ↑ Carpodacus formosanus у базі Avibase.
- ↑ Carpodacus stoliczkae у базі Avibase.
- ↑ Carpodacus lepidus у базі Avibase.
- ↑ Carpodacus dubius у базі Avibase.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 92. ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |