Dunaliella salina

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Dunaliella salina
Dunaliella salina. A: Вегетативна клітина; B: Зооспори в клітинному поділі; C: Гамети, що спарюються D: Зріла зигоспора, E: Проростання зигоспори
Dunaliella salina. A: Вегетативна клітина; B: Зооспори в клітинному поділі; C: Гамети, що спарюються D: Зріла зигоспора, E: Проростання зигоспори
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Зелені водорості (Chlorophyta)
Клас: Chlorophyceae
Порядок: Chlamydomonadales
Родина: Dunaliellaceae
Рід: Дуналіелла (Dunaliella)
Вид: D. salina
Біноміальна назва
Dunaliella salina
(Dunal) Teodoresco
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Dunaliella salina
EOL logo.svg EOL: 921153
ITIS logo.svg ITIS: 5421
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3046

Dunaliella salina — вид одноклітинних зелених водоростей, що росповсюджені переважно в солоних морях. Відомі своїми антиоксидантними властивостями, завдяки здатності до вироблення каротину у великих кількостях, який широко використовується у виробництві косметики і БАД. Один з небагатьох організмів, здатних виживати в таких засолених умовах, як солоні ставки, що висихають. Виживати в таких умовах їм дозволяє висока концентрація β-каротину, захищаючи водорості від інтенсивного світлового випромінювання і висока концентрація гліцерину, захищаючи від осмотичного тиску. Ці якості дозволять вирощувати водорості в комерційних цілях.

Вперше культивування Dunaliella для отримання β-каротину було налагоджено в СРСР в 1966 р. Комерційне культивування Dunaliella для виробництва β-каротину у всьому світі — безсумнівний успіх галофітної біотехнології. При цьому використовуються різні технології — від примітивного екстенсивного вирощування водоростей в лагунах до інтенсивного розведення культур високої щільності в ретельно контрольованих умовах. Незважаючи на те, що Dunaliella salina виробляє велику кількість β-каротину в середовищі, яке дуже засолене, за забарвлення солоних озер в рожевий і червоний колір відповідальні археї, такі, наприклад, як Halobacterium, а не Dunaliella[1]. Лише іноді колонії Dunaliella можуть додавати помаранчеві плями.

Так само робилися спроби використовувати високі концентрації гліцерину, що накопичує Dunaliella, як основу для комерційного виробництва цього з'єднання. Незважаючи на те, що отримання гліцерину з цих водоростей виявилося технічно можливим, таке виробництво є економічно невигідним. На липень 2005 не було жодного біотехнологічного підприємства, яке б використало водорості для отримання гліцерину.

Галерея[ред.ред. код]

Цвітіння, викликані водоростями Dunaliella salina:

FleurDeSel.JPG Rosa Sole des Siwaschsees im westlichen Teil.jpg Dunaliella bloom.jpg Salt ponds, South Bay, SF.jpg
Цвітіння солі на острові Іль-де-Ре, Франція
Рожеве цвітіння води у затоці Сиваш, Україна
Червоне цвітіння води у лимані Куяльник
Одеса, Україна
Червоне цвітіння солевих ставків
у затоці Сан-Франциско, США

Примітки[ред.ред. код]

  1. Oren, Aharon 2005 A hundred years of Dunaliella research: 1905–2005 Saline Systems 1(2). Published online 2005 July 4. DOI:10.1186/1746-1448-1-2.. Reports on Dunaliella Prior to 1905