Антиоксиданти
А́нтиоксида́нти (а́нтиоки́слювачі) — природні або штучно синтезовані речовини, що сповільнюють чи припиняють окиснення (переважно у відношенні до органічних сполук).
Антиоксиданти бувають природного (ß-каротин, вітамін С, вітамін Е, лікопен) і синтетичного походження. У косметиці частіше всього використовують у засобах, які уповільнюють старіння шкіри. Експериментальні дослідження показують, що антиоксиданти є особливо показаними у хворих на цукровий діабет.
Зміст
Загальний опис[ред. • ред. код]
Сполука, що при додаванні в систему значно сповільнює або цілком зупиняє небажані процеси окиснення, наслідком яких є псування харчових продуктів, палив, пластмас та інших матеріалів). Такі сполуки звичайно самі окиснюються краще ніж речовини, до яких вони додаються. Антиоксиданти можуть діяти за двома механізмами: взаємодіяти з проміжними пероксидними сполуками, сповільнюючи таким чином вироджене розгалуження (фосфати, сульфіди, карбамати, тіокарбамати та тіофосфати металів), чи з вільними радикалами, обриваючи ланцюги. Пр., бутильований гідроксианізол діє як прибирач вільних радикалів, додається до харчових продуктів для запобігання згіркнення жирів, розкладу вітамінів.
Застосування[ред. • ред. код]
Харчова промисловість[ред. • ред. код]
Антиоксиданти застосовують для подовження терміну використання деяких продуктів (маргарин, напої тощо).
Найбільш поширенні харчові добавки з цією дією:
Антиоксиданти у ковбасному виробництві[ред. • ред. код]
Широкого застосування в ковбасній промисловості набули солі молочної кислоти — рН-нейтральні лактати натрію і калію — у виробництві сосисок, шинки, ковбас, оскільки вони забезпечують мікробіологічну стабільність продукту, а також сприяють подовженню термінів зберігання.[1]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Молоканова Л. В., Грищенко С. В., Квасніков А. А. Мікробіологічна стабільність варених ковбас // Товарознавство та інновації Збірник наукових праць. — 2011, Вип.3
Посилання[ред. • ред. код]
Джерела[ред. • ред. код]
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
- АНТИОКСИДАНТИ Фармацевтична енциклопедія
 |
Це незавершена стаття з біохімії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
