Euthamia graminifolia

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Euthamia graminifolia
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Euthamia
Вид:
E. graminifolia
Біноміальна назва
Euthamia graminifolia
(L.) Nutt., 1840
Синоніми

Solidago graminifolia (L.) Salisb.

Euthamia graminifolia (синонім: Solidago graminifolia (L.) Salisb.[1] — золотушник злаколистий[2]) — вид рослин із родини айстрових (Asteraceae).

Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Це багаторічна рослина 30–150 см заввишки. Стебла (зазвичай розгалужені в дистальній частині 1/4) голі чи густо запушені. Листки від розлогих до висхідних; пластини від лінійних до ланцетних, 37–130 × (2.1)3–12 мм, довжина в 7–20 разів більша за ширину, різко чи поступово зменшуються дистально, краї війчасті, верхівки від тупих до загострених, грані, як правило, з невеликими і нечіткими залозистими крапками. Суцвіття клубочкові. Обгортки приквітків дзвінчасті, 3–5.3 мм. Приквітки часто ± жовті в основі. Променевих квіточок (7)17–22(35). Дискових квіточок (3)5–7(13); віночки 2.6–3.4 мм. 2n = 18[3].

Середовище проживання[ред. | ред. код]

Росте у Північній Америці — Канада, США, Сент-П'єр і Мікелон; інтродукований в Азії та Європі, у т. ч. Україні[4][5].

Населяє поля, береги озер, пустирі; 0–900 метрів[3].

Використання[ред. | ред. код]

Свіже або сушене листя є замінником чаю[6].

Антисептик. Можна використовувати настій висушеної подрібненої трави. Відвар кореня використовували при болях у грудях і легенях. Настій квітів використовується для лікування деяких видів лихоманки[6].

З усієї рослини можна отримати гірчичний, апельсиновий та коричневий барвники[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Solidago graminifolia на сайті «The Plant List» (англ.)
  2. Solidago graminifolia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. а б Euthamia graminifolia. Flora of North America. efloras.org. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 31.03.2022. (англ.)
  4. Euthamia graminifolia. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 31.03.2022. (англ.)
  5. Euthamia graminifolia. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31.03.2022. (англ.)
  6. а б в Erigeron alpinus. Useful Temperate Plants Database. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31.03.2022. (англ.)