Festuca bromoides

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Festuca bromoides
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Костриця (Festuca)
Вид:
F. bromoides
Біноміальна назва
Festuca bromoides
L., 1753

Festuca bromoides (syn. Vulpia bromoides (L.) Gray) — вид однодольних квіткових рослин з родини злакових (Poaceae).

Однорічна злакова трава. Стебла 6–50(70) см, зазвичай прямовисні, в нижній частині облистнені, найвища ланка стебла виступає з піхви найвищого стеблового листка. Листки 0.5–3 мм завширшки. Піхви листя гладкі. Язички усічені чи зазубрені, до 1 мм. Суцвіття слаборозгалужене, зазвичай прямовисна волоть чи рідше китиця, 1–15 см. Колоски 6.5–20 мм, 5–7-квіткові; більшість квіток двостатеві; дистальні 0–2 квітки поступово зменшуються, чоловічі чи безплідні. Верхні колоскові луски 4.5–9 мм, нижні луски 2.5–5 мм; 1/2–3/4 верхніх. Леми 4.5–8 мм, зазвичай 1.3–1.9 мм ушир, тонко 5-жилкова, гола чи шкірчаста чи рідко запушена; остюк зазвичай ≈ завдовжки з лему[1][2][3].

Поширення

[ред. | ред. код]

Росте в Африці, Європі, на заході Азії; інтродукований до Північної й Південної Америк, півдня Африка, Австралії, Нової Зеландії, Японії, Нової Гвінеї, й подекуди в пд.-сх. Азії[4].

Населяє поля, узбіччя, грубі землі[1].

В Україні вид росте як бур'ян на покладах, пасовищах та інших засмічених місцях — на Закарпатті (с. Мала Копаня)[5].

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б Türkiyebitkileri.com. Процитовано 03.01.2023. (англ.)
  2. Vít Grulich (2020). Vulpia bromoides. botany.cz. Процитовано 03.01.2023. (чеськ.)
  3. RBG Kew — GrassBase. Процитовано 03.01.2023. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 03.01.2023. (англ.)
  5. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 455.