Нечуйвітер гладенький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Hieracium laevigatum)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нечуйвітер гладенький
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Цикорієві (Cichorioideae)
Рід: Нечуйвітер (Hieracium)
Вид:
Нечуйвітер гладенький (H. laevigatum)
Біноміальна назва
Hieracium laevigatum

Нечуйвітер гладенький[1] (Hieracium laevigatum) — вид трав'янистих рослин родини айстрові (Asteraceae), поширений у Європі й Туреччині, на Кавказі, Західному і Східному Сибіру. Етимологія: лат. laevigatus — «гладкий»[2].

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 30–120(300) см зазвичай без розеткового листя. Рильця жовті або зеленуваті, потім буріють. Стебла прямі, майже голі, у нижній третині фіолетово пофарбовані, вгорі більш-менш шерстисті. Нижні стеблові листя до 26 см завдовжки, витягнуті в довгий черешок, зелені, нерідко фіолетово пофарбовані (особливо знизу). Загальні суцвіття волотисті, довго гіллясті, з 20–40 кошиками. Квіти запилюють бджоли й дзюрчалки. Плоди 2.9–3.3×0.9 мм від темно-коричневих до чорних. 2n=27.

Поширення[ред. | ред. код]

Азія: Туреччина, Кавказ, Сибір; Європа: майже вся територія, крім Ісландії, Свальдбарду, Мальти й півдня Балканського півострова. Введений: Британська Колумбія й штат Вашингтон.

Населяє світлі листяні й соснові ліси, гірські місцевості, пасовища. Місця, як правило, характеризуються помірним нагріванням, помірною вологістю, низьким рівнем рН та дуже низьким вмістом азоту.

В Україні зростає на пісках, узліссях борів і ялинових лісів у Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті, Поліссі та Лісостепу[1].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 386. (рос.)(укр.)
  2. Dictionary of Botanical Epithets (англ.). www.winternet.com. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 25 серпня 2017.