Legio II Adiutrix

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з II Допоміжний легіон)
Перейти до: навігація, пошук
Legio II Adiutrix
HD039407 1.JPG
На службі 70 — IV століття
Країна Vexilloid of the Roman Empire.svg Римська імперія
Вид Сухопутні війська
Тип Легіон
Чисельність 5000-5500 осіб
Талісман Козеріг та Пегас
Бойові відзнаки Парфянська кампаня (162-166)
Командири
Визначні
командири
Антоній Прім
Квінт Петіллій Церіал
Марк Валерій Максиміан
Квінт Марцій Турбон

Commons-logo.svg Legio II Adiutrix у ВікіСховищі

Legio II Adiutrix (II Допоміжний легіон) — римський легіон. C перших часів свого існування легіон отримав титул Pia Fidelis, пізніше він отримав, невідомо з якого приводу, титул iterum Pia Fidelis («Двічі благочестивий і вірний»). При імператорі Клавдії II Готському він мав титул Constans («Постійний»).

Історія[ред.ред. код]

Сформовано у 70 році з моряків флоту Равенни, які підтримали Веспасіана. Його було озброєно Антонієм Прімом. Того ж року за наказом Муціана було спрямовано проти повсталого Цивіліса, вождя батавів. Усю кампанію провів під орудою Квінта Петіллія Церіала.

У 71 році легіон перебазовано до Британії, де він розташовувався у Лліндумі (сучасний Лінкольн, Велика Британія). Спочатку брав участь у походах проти бритського племені бригантів. У 78 році перемістився до табору Дева (сучасне м. Честер). Тут приборкував бунтівні племена бриттів. У подальшому розташовувався як резерв армії Гнея Юлія Агріколи. У 83-84 роках розміщено у Каледонії біля річки Тай.

При імператорі Доміціані, з 87 року, легіон перебував на Дунаї, де брав участь у військовій кампанії проти племені даків у 94-95 роках. Згодом за імператора Доміціана був учасником походу проти свевів та сарматів.

На початку II століття його табір знаходився в Акумінке (при злитті Тиси і Дунаю). Був учасником Першої та Другої війн проти даків (101–106 роки) за імператора Траяна. У 106 році відзначився при штурмі столиці даків Сармісегетізу. Потім він влаштувався в Аквінка (бл. Будапешта) У 117–118 роках брав участь в успішній кампанії проти сарматського племені язигів. За цим стояв у форту Ульцисія Кастра поблизу Дунаю.

За часів імператора Антоніна Пія вексилярії легіону знаходилися у Мавретанії, де зайнялися придушенням повстання місцевих племен. У 162–166 роках брав участь у військовій кампанії проти Парфії під командуванням імператора Луція Вера. У 171–173 роках — учасник першої військової кампанії проти маркоманів та їх союзників під головуванням імператора Марка Аврелія. У 179–180 роках під командуванням Марка Валерія Максиміана бився проти германського племені квадів. В цей час центуріоном легіону був Луцій Арторій Каст (один з прообразів середньовічного короля Артура).

У 193 році підтримав Септимія Севера у боротьбі за владу проти Песценія Нігера. Потім був у складі армії Севера під час війни проти Парфії у 195 та 197–198 роках. За це символ легіону викарбувано на денарії цього імператора. За імператора Каракалли у 213 році бився проти племені алеманів та окремі підрозділи легіону брали участь у парфянській кампанії 214 року. При імператорі Максиміні Фракійці був учасником військової кампанії проти даків. брав участь у поході проти Сасанідської Персії. У 238 році у складі війська імператора Гордіана III.

У його табір все ще перебував у Аквінка, але війська були розподілені між різними іншими пунктами провінції Валерія: Аліска, Флорентія, Контра Таутантум, Кірпи, Луссоніум. У 268 році легіонери звели Великі терми в Аквінку за наказом префекта Аврелія Фронтіна. У 268 році був частиної армії імператора Клавдія II, що воював проти навали готів.

За імператора Констанція I Хлора вексилярії легіону стояли у Монгутіаку (сучасний Майнц, Німеччина). У 395 році легіон реформовано, відбулося розділення на декілька легіонів. Після цього невдовзі за такою назвою припинив існування.

Джерела[ред.ред. код]

  • Le Dictionnaire des Antiquités Grecques et Romaines de Daremberg et Saglio, Tome 3, vol. 2, pp. 1047–1093