Перейти до вмісту

Kalopanax septemlobus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Kalopanax

Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Рослини (Plantae)
Відділ:Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас:Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:Евдикоти
Підклас:Айстериди
Порядок:Аралієцвіті (Apiales)
Родина:Аралієві (Araliaceae)
Рід:Kalopanax
Вид:Харігірі
Біноміальна назва
Kalopanax septemlobus
Koidz., 1925
Посилання
Вікісховище:Kalopanax septemlobus
EOL:1155966
IPNI:90968-1
ITIS:565257
NCBI:228393

Харігірі[1] та колюче дерево касторової олії[2] (Kalopanax septemlobus) — листяне дерево з родини Araliaceae, єдиний вид у роді Kalopanax. Зростає у Північно-Східній Азії, від Сахаліну та Японії на захід до південного заходу Китаю.

Назва

[ред. | ред. код]

Рослина має назву еумнаму (음나무) в Кореї та харігірі (ハリギリ; 針桐) в Японії[3].

Дерево виростає до 30 м заввишки, зі стовбуром до 1—15 м завширшки. Стебла часто колючі, з міцними колючками до 1 см. Листя чергуються, зовні схожі на великий лист Fatsia або Liquidambar, 15—35 см завширшки, лопатеві з 5—7 лопатями, кожна з дрібнозубчастим краєм. Лопаті листа сильно відрізняються за формою від рослини до рослини.

Квітки виробляються в кінці літа великими зонтиками 20—50 см завширшки, кожна квітка з 4—5 маленькими білими пелюстками. Плід — невелика чорна кістянка, що містить два насіння.

Кулінарне використання

[ред. | ред. код]

У Кореї вживають в їжу як сукхе (бланшована страва) чи намуль — гарнір, приготований на парі. Сервірують у невеликих мисках та приправляють кунжутною олією. Подають страву кімнатної температури[4].

Галерея

[ред. | ред. код]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. Kalopanax septemlobus: інформація на сайті GRIN
  2. Lee, Sangtae; Chang, Kae Sun, ред. (2015). English Names for Korean Native Plants (PDF). Pocheon: Korea National Arboretum. с. 506. ISBN 978-89-97450-98-5. Архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2017. Процитовано 7 березня 2019.
  3. Kalopanax septemlobus: інформація на сайті GRIN
  4. Kalopanax septemlobus - Useful Temperate Plants. temperate.theferns.info. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 22 листопада 2020.