Kalopanax septemlobus
| ?Kalopanax | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Вищі рослини (Streptophyta) |
| Надклас: | Покритонасінні (Magnoliophyta) |
| Клас: | Евдикоти |
| Підклас: | Айстериди |
| Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
| Родина: | Аралієві (Araliaceae) |
| Рід: | Kalopanax |
| Вид: | Харігірі |
| Біноміальна назва | |
| Kalopanax septemlobus Koidz., 1925 | |
| Посилання | |
| Kalopanax septemlobus | |
| 1155966 | |
| IPNI: | 90968-1 |
| 565257 | |
| 228393 | |
Харігірі[1] та колюче дерево касторової олії[2] (Kalopanax septemlobus) — листяне дерево з родини Araliaceae, єдиний вид у роді Kalopanax. Зростає у Північно-Східній Азії, від Сахаліну та Японії на захід до південного заходу Китаю.
Рослина має назву еумнаму (음나무) в Кореї та харігірі (ハリギリ; 針桐) в Японії[3].
Дерево виростає до 30 м заввишки, зі стовбуром до 1—15 м завширшки. Стебла часто колючі, з міцними колючками до 1 см. Листя чергуються, зовні схожі на великий лист Fatsia або Liquidambar, 15—35 см завширшки, лопатеві з 5—7 лопатями, кожна з дрібнозубчастим краєм. Лопаті листа сильно відрізняються за формою від рослини до рослини.
Квітки виробляються в кінці літа великими зонтиками 20—50 см завширшки, кожна квітка з 4—5 маленькими білими пелюстками. Плід — невелика чорна кістянка, що містить два насіння.
У Кореї вживають в їжу як сукхе (бланшована страва) чи намуль — гарнір, приготований на парі. Сервірують у невеликих мисках та приправляють кунжутною олією. Подають страву кімнатної температури[4].
-
Квіти
-
Листя
-
Кора
-
Бланшировані пагони дерева аралії, подані з оцтом — сумішшю гочуджанг як дип соус
- ↑ Kalopanax septemlobus: інформація на сайті GRIN
- ↑ Lee, Sangtae; Chang, Kae Sun, ред. (2015). English Names for Korean Native Plants (PDF). Pocheon: Korea National Arboretum. с. 506. ISBN 978-89-97450-98-5. Архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2017. Процитовано 7 березня 2019.
- ↑ Kalopanax septemlobus: інформація на сайті GRIN
- ↑ Kalopanax septemlobus - Useful Temperate Plants. temperate.theferns.info. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 22 листопада 2020.