London Boys
| London Boys | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Жанр | євроденс |
| Роки | з 1986 |
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Місто | Гамбург |
| Лейбл | Warner Music Group, Atlantic Records, Teldec |
London Boys — британсько-німецький танцювальний дует, заснований Едемом Ефраїмом (англ. Edem Ephraim) і Денисом Фуллером (Dennis Fuller), який став відомим завдяки пісням «i'm Gonna Give My Heart», «Harlem Desire», «Requiem», «Chapel of Love».
Група була утворена в 1985 році, в Німеччині в Гамбурзі. Вона була сформована двома шкільними друзями Денисом Фуллером (народився 19 червня 1959, Ямайка) і Едемом Ефраїмом (1 липня 1959, Лондон), які познайомилися в середній школі в Гринвічі. Після переїзду в 1981 році в Гамбург Едем і Денніс приєдналися до колективу Roxy Rollers, де виступали як музиканти і актори[1].
У 1986 році група London Boys, продюсером якої став Ральф Рене, випустила дебютний сингл «i'm Gonna Give My Heart», який не потрапив в жоден чарт, однак домігся популярності. В 1987 році вийшов другий сингл колективу, «Harlem Desire», записаний у стилі євродиско. Аранжування і виконання пісні нагадували композиції знаменитих німців Modern Talking, але як і «i'm Gonna Give My Heart», він не був помічений в Німеччині, хоча «Harlem Desire» спостерігався в топ-10 в UK Singles Chart. У 1988 році London Boys випустили композицію «Requiem» синглом, а слідом вийшов дебютний альбом групи The Twelve Commandments of Dance (укр. Дванадцять заповідей танця), він продавався добре, але оскільки тираж був розрахований на Німеччину і Японію, довелося робити додатковий тираж на всю Європу[1]. Пізніше в 1989 році вийшло спеціальне видання альбому. Успіх став можливим завдяки якісно виконаній роботі продюсера, відмінному вокалу London Boys, аранжуванням і хорошого звуку альбому, а пісня «London Nights», що з'явилася в додатковому виданні альбому зайняла 2 сходинку в Сполученому Королівстві[2].
Група стала частим гостем телевізійних шоу та клубних майданчиків, а кожна нова записана пісня являла собою повноцінний концертний і танцювальний номер. Другий альбом, Sweet Soul Music, вийшов в 1991 році, його стиль був несхожий на попередню роботу команди, на ньому композиції були представлені в стилях хаус і реггі, одна з них була присвячена знаменитому музиканту стилю реггі — Бобу Марлі, а майже кожна композиція містила в собі елементи репу, виняток склала пісня «Chapel of Love», єдина в альбомі, нагадувала музичний стиль London Boys 1989 року[1]. Диск Love 4 Unity, що вийшов в 1993 році, знову став успішною роботою London boys. Танцювальні ритми для дискотек були покращені заради комерційного успіху і бажання слідувати за модою. Незважаючи на всі старання Ральфа Рене, альбом не видав хітів[1].
Наступний альбом, Hallelujah Hits, став швидше розчаруванням, ніж успішною роботою, його стиль звучання поєднував у собі ритми техно 1990-х років і госпелу[3], що вкрай не припало до смаку публіці. В чарти він не потрапив, а його продажі були низькими[1].
21 січня 1996 року Едем і Денис, дружина Едема і діджей з Гамбурга загинули в автокатастрофі в Австрійських Альпах[4]. У момент загибелі в Едема був трирічний син, у Дениса — дочка, якій було десять років[4]. За свою кар'єру London Boys випустили чотири студійних альбоми, внесли вклад у розвиток європейської диско-музики. Їх пісні були присвячені дружбі, любові, расовій терпимості і вірі в Бога. Вони встигли продати 4,5 мільйона дисків і завоювали любов багатьох мільйонів шанувальників[1].
| Рік | Альбом | Місця в чартах | Лейбли | |
|---|---|---|---|---|
| Австрія
|
Велика Британія
| |||
| 1988 | The Twelve Commandments of Dance | — | 2 | Atlantic Records, WEA, Ultraphone |
| 1991 | Sweet Soul Music | 22 | — | WEA, EastWest Records |
| 1993 | Love 4 Unity | — | — | EastWest Records |
| 1995 | Hallelujah Hits | — | — | Polydor Records |
| Рік | Сингл | Місця в чартах | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Австрія АВТ | Велика Британія ВІВ | Німеччина ГЕР | Швейцарія ШВА | ||||||||
| 1986 | «I'm Gonna Give My Heart» | — | — | — | — | ||||||
| «I'm Gonna Give My Heart» (remix) | — | — | — | — | |||||||
| 1987 | «Dance Dance Dance» | — | — | — | — | ||||||
| «Harlem Desire» | — | — | — | — | |||||||
| «My Love» | — | — | — | — | |||||||
| «Supermix» | — | — | — | — | |||||||
| 1988 | «Requiem» | 11 | 4 | 27 | — | ||||||
| 1988 | «Harlem Desire '89» | — | 17 | — | — | ||||||
| «London Nights» | — | 2 | 24 | 9 | |||||||
| «Megamix» | — | — | — | — | |||||||
| «My Love '89» | — | 46 | — | — | |||||||
| 1988 | «Chapel of Love» | — | 75 | — | — | ||||||
| «Freedom» | — | 54 | — | 29 | |||||||
| 1991 | «Sweet Soul Music» (спільно з Soul Kitchen) | 11 | — | 81 | — | ||||||
| «Is This Love?» | — | — | — | — | |||||||
| «Tonight! Tonight!» | — | — | — | — | |||||||
| 1992 | «Moonraker» | — | — | — | — | ||||||
| 1993 | «Baby Comeback» | 27 | — | — | — | ||||||
| 1995 | «Gospel Train to London» | — | — | — | — | ||||||
| «Kumbaya»[9] | — | — | — | — | |||||||
- ↑ а б в г д е London Boys. badboysblue.ru. Архів оригіналу за 5 грудня 2007. Процитовано 12 червня 2012.
- ↑ а б в ChartArchive — London Boys. Chart Archive. Процитовано 12 червня 2012.[недоступне посилання]
- ↑ New London Boys, The* — Hallelujah Hits (CD, Album). Discogs.com. Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 14 квітня 2012.
- ↑ а б Verzeanu, Milena. a.k.a The New London Boys" website. dslextreme.com. Архів оригіналу за 12 березня 2009. Процитовано 12 червня 2012.
- ↑ Austria Top 40 — Hitparade Österreich. austriancharts.at. Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 12 червня 2012.
- ↑ Austria Top 40 — Top Hitparade Österreich. austriancharts.at. Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 11 червня 2012.
- ↑ London boys" in der Musikdatenbank fortsetzen. charts.de. Процитовано 03 жовтня 2012.[недоступне посилання з Май 2018]
- ↑ Die Offizielle Schweizer Hitparade und Music Community. hitparade.ch. Процитовано 12 червня 2012.
- ↑ Roberts, David (2006). British Hit Singles & Albums (вид. 19th). London: Guinness World Records Limited. с. 326—327. ISBN 1-904994-10-5.
- Дискографія на Discogs [Архівовано 19 жовтня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- Неофіційний сайт [Архівовано 18 жовтня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |