MagneRide

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

MagneRide® або Magnetic Ride Control (MRC) — торгова та повна назва автомобільної активної підвіски з магнітореологічними амортизаторами, розробленої компанією Delphi Automotive[1][2] у період, коли вона була дочірнім підрозділом компанії General Motors (GM)[3][4], що використовує магнітно керовані амортизатори у своїх автомобілях для забезпечення високої адаптивності керування автомобілем. З 2009 року торгова марка «MagneRide®» належить компанії BWI Group[en]. На відміну від традиційних систем підвіски, «MagneRide» не має механічних клапанів рухомих частин, пов'язаних з ними, які можуть зношуватися[5]. Ця система складається з чотирьох однотрубних амортизаторів, по одному на кожному куті автомобіля, набору датчиків і ECU (електронного блоку керування) для підтримки роботи системи.

Будова і принцип роботи[ред. | ред. код]

Амортизатори заповнені магнітореологічною рідиною, колоїдною сумішшю магнітних частинок заліза в синтетичній вуглеводневій оливі. У кожному з однотрубних амортизаторів є поршень, що містить дві електромагнітні котушки і два невеликі канали рідини через поршень. Електромагніти здатні створювати змінне магнітне поле в каналах рідини. Коли магніти вимкнені, при роботі підвіски рідина без перешкод рухається через канали. Коли магніти вмикаються, частинки заліза в рідині створюють волокнисту структуру через проходи в тому ж напрямку, що й магнітне поле. Наявність зв'язків між намагніченими частинками заліза призводить до збільшення ефективної в'язкості магнітореологічної рідини, що обумовлює зростання жорсткості підвіски. Зміна сили струму призводить до миттєвої зміни сили на поршні[6]. Якщо датчики виявляють будь-який крен кузова, вони передають інформацію в ECU. Електронний блок керування компенсує це, змінюючи силу струму на електромагнітах відповідних амортизаторів.

Відмінні ознаки[ред. | ред. код]

  • Забезпечується контроль демпфування при низьких швидкостях руху.
  • Здатність відпрацьовувати по заданій кривій «сила-швидкість».
  • Висока швидкість реакції системи на зміну умов роботи.

Історична довідка[ред. | ред. код]

Перше покоління системи «MagneRide» було створено Delphi Corporation у період, коли вона була дочірньою компанією General Motors (GM),[7] і її дебют відбувся у травні 2002 на Cadillac Seville STS. Першим спортивним автомобілем, який використав цю технологію, був Chevrolet Corvette C5 2003 року. Поршень всередині цих амортизаторів містив одну електромагнітну котушку.

Модернізації[ред. | ред. код]

Покоління II «MagneRide» продовжувало використовувати одну електромагнітну котушку всередині поршня амортизатора. Зміни в порівнянні з попереднім поколінням полягали у вдосконалені конструкції ущільнень та підшипників, щоб розширити їх застосування на важчих автомобілях і позашляховиках[8] Найбільш помітних вдосконалень в новій системі зазнали ECU та котушки електромагнітів. ECU став меншим, легшим і потужнішим.

Законодавча вимога щодо безсвинцевих ECU змусила BWI Group (якій з 2009 став належати відділ шасі компанії Delphi) переробили свій блок керування для третього покоління. Оскільки вони не могли використовувати свинець, фахівці BWI Group розробили свій новий ECU з нуля. Новий і покращений ECU мав втричі більшу обчислювальну потужність, ніж попередня версія, а також у десять разів більше пам'яті[9]. Він також мав більше можливостей для налаштувань.

Подвійні котушки[ред. | ред. код]

У третьому поколінні було встановлено подвійну електромагнітну котушку в поршні амортизатора, що покращувало реакцію на вимкнення. З однією електромагнітною котушкою була невелика затримка від моменту, коли ECU вимкнув струм, до моменту, коли демпфер втратив своє магнітне поле. Це було спричинено вихровим струмом, в електромагніті. Конструкція BWI значно зменшила цю затримку завдяки своїй системі подвійної котушки. Дві котушки намотані в протилежних напрямках одна відносно одної нейтралізували вихрові струми[10]. Система з подвійною котушкою ефективно усунула затримку, забезпечивши швидку реакцію системи підвіски.

Застосування[ред. | ред. код]

«MagneRide» встановлювалась на багатьох моделях автомобілів, що випускались підприємствами концерну General Motors, початок яким поклали Cadillac Seville STS (2002) і C5 Corvette (2003). А тепер використовується як стандартна підвіска або опційно на багатьох моделях від Cadillac, Buick, Chevrolet тощо. Її також можна зустріти на деяких моделях авто від Holden Special Vehicles[en], Ferrari, Ford та Audi.

Конкретні застосування

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Archived copy. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 22 вересня 2013. 
  2. Delphi-iss.com. www.delphi-iss.com. 
  3. General Motors Magnetic Ride Control Technology. 14 січня 2017. 
  4. History of Delphi Automotive Systems Corporation – FundingUniverse. 
  5. Economist, Vol. 371 Issue 8379
  6. BWIGroup - Suspension - MAGNERIDE™ CONTROLLED SUSPENSION SYSTEM. Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 20 лютого 2015. 
  7. General Motors Magnetic Ride Control Technology. 14 січня 2017. 
  8. «Smooth Ride», Professional Engineering
  9. «Core Technology», Automotive Engineer
  10. «Third Generation of Bwi Magneride Ride Control Technology Debuts In New Range Rover Evoque», Electronic Specifier – Automotive
  11. For Cadillac and Corvette Fans: Exploring the History of GM's Magnetic Ride Control (амер.). 26 січня 2013. Процитовано 23 серпня 2016. 
  12. Aaron Bragman (April 6, 2020). 2020 Cadillac CT5-V Test Drive: Great Car, Awful Timing. Cars.com. 
  13. CTS Sport Sedan | Cadillac. Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 27 грудня 2014. 
  14. а б в г 2019 Mustang Order Guide. Ford. Процитовано 29 березня 2020. 
  15. а б в г 2020 Mustang Order Guide. Ford. Процитовано 29 березня 2020. 
  16. 2022 Mustang Mach E Product Brochure. Ford. Процитовано 28 травня 2022. 
  17. а б "2013 Acura MDX undefined" [Архівовано 2011-09-01 у Wayback Machine.] (video)
  18. Audi R8 Magnetic Ride - Vidéo dailymotion. Dailymotion. 14 листопада 2008. 
  19. «Range Rover Evoque: driven», review on the website of the BBC's Top Gear

Посилання[ред. | ред. код]