Marussia Motors

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
У цього терміна існують і інші значення, див. «Маруся».

Marussia Motors (російською вимовляється «Маруся»; англійською зазвичай вимовляють як «Мараша») — російська компанія, що спеціалізувалась на виробництві спортивних автомобілів преміум-класу. Свою продукцію компанія позиціонувала як перший російський автомобіль преміум-класу. Компанія була заснована в 2007 році, в 2014 була ліквідована.

Історія[ред.ред. код]

Завод компанії розташований у Москві, чисельність персоналу компанії становила близько 300 робітників.

За даними на листопад 2010 року, Marussia випускається в двох версіях: B1 і B2[1].

Marussia B1 вперше була представлена ​​16 грудня 2008 року в залі «Нового Манежу» в Москві. Ідейний натхненник і керівник проекту — Микола Фоменко. Микола відзначав конкурентоспроможність моделі та її успішність в першу чергу завдяки низькій вартості автомобілів MARUSSIA.

Зовнішність обох модифікацій спорткупе Marussia розроблявся в Росії вітчизняними дизайнерами. Основна маса деталей, 80 відсотків машини (???), виробляється в Росії (мотор, ходова частина, елементи керування, карбон імпортні).

За словами Фоменка, проведені краш-тести показали, що водій і пасажири Марусі залишаться живими навіть при лобовому ударі, оскільки автомобіль влаштований так, що кабіна залишається практично недоторканою.

10 вересня 2010 відбулося офіційне відкриття першого московського шоу-руму Marussia Motors на Тверській 17. Компанія оголосила про завершення будівництва заводу в Москві[2][3] і про офіційний початок продажів спорткарів.

В одній з останніх серій популярного автосимулятора Need for Speed візьме участь змодельована модель спорткару Marussia B2 [4].

За всі роки діяльності було продано лише 4 авто Marussia на внутрішньому ринку Росії. [5]

У квітні 2014 було оголошено,що компанія Marussia Motors припиняє свою діяльність.[6]

Характеристика[ред.ред. код]

На Marussia встановлюються три варіанти двигунів V6 — атмосферний, об'ємом 3,6 л від Renault Laguna потужністю 300 к. с. (на декількох перших машинах використовувався двигун від Renault VelSatis), і два варіанти 2,8-літрових турбірованих, по 360 і 420 к. с. відповідно, що поставляються фірмою Cosworth (у кількох варіантах використовуються на Opel Insignia)

Ці двигуни виготовлені компанією Marussia Motors спільно з компанією Cosworth (Великобританія), яка займається двигунами для спортивних автомобілів (у тому числі і для Формули 1).

Автомобілі оснащуються водійською і пасажирською подушками безпеки, мультимедійною системою з відеокамерами, навігацією і жорстким диском об'ємом 320 Гб. Конструкція являє собою зварний кокпіт (шириною 1400 мм, тому й так тісно, ​​це для омологації ФІА), з приклепаними алюмінієвими листами. На ньому закріплені швидкоз'ємні підрамники. Важелі підвіски на ШСках. Кузовні панелі виготовлені з карбону з використанням автоклава, на декількох старих машинах вони зі склопластику. Двигун на жорстких опорах на підрамнику, сам підрамник на гумових подушках. Більшість деталей шасі виготовлені з листового матеріалу з подальшою гнучкою. Майже всі деталі кокпіта і підвісок власної розробки та виготовлення. Куплені тільки гальмівна система, двигун, АКПП, кермова колонка, блоки електропроводки, кермова рейка, ГУР і деякі невеликі вузли типу замків дверей з доводниками. Багато покупні деталі (кермова рейка, гальмівна система) імпортні, введені в конструкцію для полегшення проходження сертифікації в ЄС.

Вартість та продаж[ред.ред. код]

Ціна автомобілів в Росії стартує від 4,6 млн рублів (близько 1,1 млн гривень -> 110 тис. євро) за модель B1 c атмосферним мотором, турбоверсія коштує від 5,3 млн (1,27 млн гривень -> 125 тис. євро). Marussia B2 дорожче, від 5,4 до 6,4 млн рублів.

На осінь 2011 року виготовлено лише близько трьох десятків автомобілів (на 2014 продано 4).

Закриття проекту[ред.ред. код]

8 квітня 2014 ЗМІ повідомили про закриття проекту Marussia Motors. Однією з головних причин став страйк співробітників компанії, які вимагали заробітну плату близько за півроку. Засновник компанії Микола Фоменко, зібравши грошей на замовлення 500 автомобілів[7], уникав журналістів і категорично відмовлявся від будь-яких коментарів. Проект був закритий одночасно з проектом «Йо-мобіля».

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]