Mossack Fonseca

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Mossack Fonseca
Тип бізнес[1]
Юридична фірма і підприємство[2][3]
Форма власності приватна компанія
Засновано 1977[4][5]
Засновник(и) Jürgen Mossackd і Ramón Fonseca Moraad
Закриття (ліквідація) 2018
Штаб-квартира Панама
mossfon.com
CMNS: Mossack Fonseca у Вікісховищі

Mossack Fonseca & Cо. — юридична фірма зі штаб-квартирою в Панамі і більш ніж 40 офісами по всьому світу[6][7]. Заснована в 1977 році Юргеном Моссаком (Jurgen Mossack) і Рамоном Фонсека (Ramón Fonseca Mora)[8]. Спеціалізується з торговельного права, трастових послуг, а також фінансового консультування приватних осіб і організацій.

Юрген Моссак
Рамон Фонсека

Входить до сімки компаній, що дають в сукупності більше половини доходів компаній, зареєстрованих в Панамі[9] і вважається четвертою за розміром юридичною фірмою-спеціалістом з офшорів[10]. Має відділення в декількох країнах Латинської Америки, США і Європі, в тому числі два відділення в Швейцарії.

За наявними відомостями компанія, імовірно, надає допомогу іноземним громадянам в ухиленні від сплати податків в їх власних країнах і відмиванні грошей[11][12][13]. Компанію також звинувачують в наданні допомоги в обході міжнародних санкцій[13][14]. Так, 3 квітня 2016 року було оприлюднено витік 11 мільйонів секретних документів (так звані «Панамські документи»), які свідчать про те, що компанія надавала допомогу клієнтам в незаконному переведенні великих грошових сум в офшори[15][16].

В лютому 2017 власники компанії Рамон Фонсека і Юрген Моссак були затримані у Панамі за звинуваченням у сприянні дачі хабарів та створенні офшорних рахунків[17]. У квітні вони були звільнені під заставу[18].

Міжнародні скандали[ред. | ред. код]

В 2016 році компанія стала суб'єктом гучного міжнародного скандалу через витік конфіденційної інформації про активи та власність політиків з різних країн та інших публічних діячів.

Панамські документи складаються з 11,5 мільйонів внутрішніх документів Mossack Fonseca. Джерелом витоку є анонімна особа, яка передала документи німецькій газеті «Зюддойче цайтунг» більш ніж за рік до публічного повідомлення про витік. Після того газета поділилася інформацією з Міжнародним консорціумом журналістів-розслідувачів (International Consortium of Investigative Journalists — ICIJ). Документи опрацьовували журналісти 107 ЗМІ з 78 країн. Перші результати розслідувань були опубліковані 3 квітня 2016 року.

Mossack Fonseca і Україна[ред. | ред. код]

В судових документах у справі Лазаренка Mossack Fonseca фігурувала як засновник компанії B.V.I. shell, яка, у свою чергу, була батьківською компанією для компанії ЄЕСУ Юлії Тимошенко[19].

Фігурантами витоку даних з Mossack Fonseca були Президент України Петро Порошенко, міський голова Одеси Геннадій Труханов, колишній Прем'єр-міністр України Павло Лазаренко, підприємець і помічник Лазаренка Петро Кириченко, британсько-український підприємець Мохаммад Захур.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Santoro D. El mecanismo: La corrupción Kirchnerista: contratos energéticos, delatores y Odebrecht — 2018. — P. 270. — 352 с. — ISBN 978-950-49-6340-0
  2. ↑ Obermaier F., Obermayer B. Panamá papers — 1 — Буенос-Айрес: 2016. — С. 139. — ISBN 978-950-49-2548-0
  3. ↑ Maradeo J., Damiani I. Radiografía de la corrupción PRO: De la ciudad a la presidencia de la Nación — 2da — 2018. — С. 196. — ISBN 978-950-49-6202-1
  4. ↑ https://panamapapers.icij.org/20160403-mossack-fonseca-offshore-secrets.html
  5. ↑ http://www.mossfon.com/about_service/mf-group/
  6. ↑ Shells and shelves. The Economist. 7 квітня 2012. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 8 березня 2013.
  7. ↑ The Legal 500 > Mossack Fonseca [Архівовано 2016-04-07 у Wayback Machine.] The Legal 500
  8. ↑ Graham, David A. (4 квітня 2015). What is Mossack Fonesca, the Law Firm in the Panama Papers?. The Atlantic. Atlantic Media. Архів оригіналу за 9 October 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  9. ↑ ALMA SOLÍS (8 березня 2013). Acciones al portador provocan divisiones. La Estrella de Panamá. Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 8 березня 2013.
  10. ↑ Garside, Juliette; Watt, Holly; Pegg, David (3 квітня 2016). The Panama Papers: how the world’s rich and famous hide their money offshore. The Guardian. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 3 квітня 2016.
  11. ↑ Trevor Cole (27 січня 2011). How I learned to avoid the taxman in the British Virgin Islands. Globe & Mail. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 8 березня 2013.
  12. ↑ Leyendecker, Hans. Steueraffäre erschüttert Commerzbank (German) . Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 26 лютого 2015.
  13. ↑ а б Silverstein, Ken. The Law Firm That Works with Oligarchs, Money Launderers, and Dictators. https://www.vice.com/read/evil-llc-0000524-v21n12. VICE Magazine. Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 16 грудня 2014.
  14. ↑ Mossack Fonseca y la conexión Libia. Critica. 24 лютого 2015. Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 26 лютого 2015.
  15. ↑ Revealed: the $2bn offshore trail that leads to Vladimir Putin | News | The Guardian. Архів оригіналу за 19 лютого 2021. Процитовано 1 липня 2018.
  16. ↑ «Миллионы документов пролили свет на офшорный бизнес». Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 1 липня 2018.
  17. ↑ "Панамское досье": задержаны основатели компании Mossack Fonseca [Архівовано 16 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  18. ↑ "Панамское досье": основателей Mossack Fonseca освобождают под залог [Архівовано 16 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  19. ↑ A Ukrainian Kleptocrat Wants His Money and U.S. Asylum // New York Times. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 1 липня 2018.
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Mossack_Fonseca&oldid=41918779