Navajovius

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Navajovius
Період існування: палеоцен, 66–56 млн р. т.
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Plesiadapiformes
Родина: Microsyopidae
Рід: Navajovius
Matthew & Granger, 1921

Navajovius — вимерлий рід плезіадапіформних, що жив в епоху палеоцену (66—56 мільйонів років тому). Plesiadapiforms були невеликими деревними ссавцями із клади пан-приматів. Navajovius був задокументований лише в місцевостях у Північній Америці[1]. Цей рід був офіційно названий у 1921 році Волтером Грейнджером і Вільямом Метью, і типовий зразок зберігається в Американському музеї природної історії[2].

Етимологія[ред. | ред. код]

Рід Navajovius був названий Метью та Грейнджером у 1921 році на честь гір Навахо на північ від річки Сан-Хуан, неподалік від місця його відкриття[2]. Назва виду, N. kohlhaasae, названа на честь препаратора зразків, Ерни Кольхассе, яка очистила багато делікатних зразків, зібраних у районі Мейсон Покет[2][3].

Опис[ред. | ред. код]

Було знайдено дуже мало скам'янілостей, що належать до цього роду, що обмежує описовий матеріал нижньою щелепою, верхньою щелепою та фрагментами зубів (Gunnell 1989). З цих останків ми можемо сказати, що Навайовіус був досить маленьким, з орієнтовною масою тіла в чотири грами[1].

Зубна формула Навайовіуса викликає великі суперечки. Нижня зубна формула була запропонована як 2-1-2-3[2][4], 1-1-3-3[1][3][5], 1-0-3-3[6], і 1-0-4-3[7]. Проміжок між переднім зубним рядом і щічними зубами одні вважають місцем для ікла, а інші вважають діастемою, пояснюючи певну частину цієї розбіжності[1].

Більшість дослідників сходяться на думці, що другий різець відсутній[1], другий премоляр однокорінний, а четвертий премоляр має форму моляра[8]. Обговорюється також наявність верхнього і нижнього ікла. Хоча більшість дослідників включають нижнє ікло в зубну формулу, деякі припускають, що він взагалі відсутній[6][8]. Припускають також присутність рудиментарного верхнього ікла[8]. Виходячи з його морфології та вікового діапазону, Navajovius іноді вважають одним із найбільш примітивних мікросіопідів[9].

Палеобіологія[ред. | ред. код]

Скам'янілості Navajovius були знайдені в кількох місцях на заході Сполучених Штатів. Оскільки плезіадоподібні в основному вважаються деревними, можна припустити, що в цей час захід Сполучених Штатів був покритий лісами. Нотатки щодо колекції, знайденої в місцевості Мейсон Покет у Колорадо, де було знайдено голотип N. kohlhaasae, вказують на те, що більшість фауни, знайденої там, були деревними[3].

Судячи з морфології зубів, Навайовіус, швидше за все, мав загальну дієту, вживаючи різноманітну їжу, яка, можливо, включала комах, фрукти та сік дерев[4][8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Gunnell, Gregg Frederick (1986). Evolutionary History of Microsyopoidea (Mammalia, Primates?) and the Relationship of Plesiadapiformes to Primates. Dissertation.
  2. а б в г Matthew, William D. and Walter W. Granger (1921). New Genera of Paleocene Mammals. American Museum Novitates (13): 1—7.
  3. а б в Simpson, George Gaylord (1935). The Tiffany Fauna, Upper Paleocene: 1. Multituberculata, Marsupialia, Insectivora and ?Chiroptera. American Museum Novitates (795): 1—19.
  4. а б Szalay, Frederick S., and Eric Delson (1979). Evolutionary History of the Primates. New York, NY: Academic Press.
  5. Brown, Thomas M., and P.D. Gingerich (1973). The Paleocene Primate Plesiolestes and the Origin of Microsyopidae. Folia Primatologica. 19 (1): 1—8. doi:10.1159/000155511. PMID 4718725.
  6. а б Gazin, Charles Lewis (1958). A Review of the Middle and Upper Eocene Primates of North America. Smithsonian Miscellaneous Collections. 136 (1): 1—112.
  7. Szalay, Frederick S. (1969). Mixodectidae, Microsyopidae, and the Insectivore-Primate Transition. Bulletin of the American Museum of Natural History. 140 (4): 193—330.
  8. а б в г Ridder, Ryan (2018). Fossil Mammals of the Twelvemile Bonanza Local Fauna, Late Tiffanian of Southwestern Wyoming. Dissertation.
  9. Hooker, J. J., D.E. Russell, and A. Phélizon (1999). A New Family of Plesiadapiformes (Mammalia) from the Old World Lower Paleogene. Palaeontology. 42 (3): 377—407. doi:10.1111/1475-4983.00078. S2CID 86821036.