Pedicularis hirsuta

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Pedicularis hirsuta
Pedicularis hirsuta Kilpisjärvi 2012-07.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Вовчкові (Orobanchaceae)
Триба: Pedicularideae
Рід: Шолудивник Pedicularis
Вид: P. hirsuta
Біноміальна назва
Pedicularis hirsuta
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pedicularis hirsuta
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pedicularis hirsuta
EOL logo.svg EOL: 486608
IPNI: 807150-1
ITIS logo.svg ITIS: 504163
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 669767

Pedicularis hirsuta — вид трав'янистих рослин родини Вовчкові (Orobanchaceae), зростає в арктичних зонах, досягаючи на південь гір в північній бореальній зоні Європи, Росії й Північної Америки.

Опис[ред. | ред. код]

Це багаторічна поодинока трав'яниста рослина з помірно товстим коренем, який розгалужений, коричневий або білий. Каудекс 0.2–0.8 см завтовшки, що закінчуються одною або більше розетками до 5–10 см в ширину. Одне або кілька прямих простих квіткових стебел 2–10 см заввишки з кількома листками, густо опушені білими волосками. Види Pedicularis є пів-паразитами й частково отримують поживні речовини з інших видів за допомогою кореневих з'єднань. Листки чергові. Розеткові листи до 3–5 см; черешки приблизно завдовжки з листові пластини, вузько крилаті; листові пластини майже лінійних обрисів, перисті, рідко волохаті. Нижні стеблеві листки піхвоподібні, зі зниженими лопатями і розширеними серединними жилками, голі або з дуже рідкісними білими волосками. Середні стеблові листя схожі на розеткові листки, але з короткими черешками й волохаті.

Суцвіття містять 5–10 (або більше) яскраво-рожевих квітів на коротких ніжках. Нижні приквітки набагато довші, ніж квіти, верхні — приблизно такі ж. Черешки приквітків широко крилаті, 2/3 довжини приквітків. Квіти моносиметричні, висхідні. Віночок 0.8–1.3 см з трубчастою частиною і двома губами. Нижня губа трилопатева; бічні лопаті ширші, ніж у середньої, голі. Верхня губа вузько-шоломоподібна, гола. Тичинок 4, 2 короткі й 2 довші. Плоди — однокамерні серповидні капсули 10–12 × 3–5 мм, з отвором у верхній частині й із великою кількістю насіння. Насіння дрібне і коричневе.

Відтворення[ред. | ред. код]

Статеве розмноження насінням; немає вегетативного розмноження. Квітки пристосовані до запилення комахами. Також можливо, що багато квітів самостійно запилюються. Жорсткі стебла і горішній отвір капсули є пристосуваннями до балістичного розсіювання.

Поширення[ред. | ред. код]

Зростає в арктичних зонах, досягаючи на південь гір в північній бореальній зоні Європи (північні частини Норвегії [а також Шпіцберген], Швеції, Фінляндії), Росії й Північної Америки (Ґренландія, північний схід Канади, Аляска).

Найбільш поширений у від помірних до густих пустищах, на трав'янистих площах, у вологій тундрі й нерівній місцевості. Через те пів-паразитний спосіб життя P. hirsuta ледь виживає в умовах рідкісної рослинності. Зазвичай росте на змішаних ґрунтах помірно дренажних чи вологих. У значній мірі байдужий до реакції ґрунту (рН), але, можливо, уникає області з найбільш кислими субстратами. Потребує мінімум захисту снігу в зимовий період.

Джерела[ред. | ред. код]