Picea koyamae

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ялина корейська
Picea koyamai Morton.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Голонасінні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Родина: Соснові (Pinaceae)
Рід: Ялина (Picea)
Вид: P. koyamae
Біноміальна назва
Picea koyamae
(Shirasawa 1913)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Picea koyamae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Picea koyamae
EOL logo.svg EOL: 126877
IPNI: 676964-1
IUCN logo.svg МСОП: 31290
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 130208

Picea koyamae (Ялина корейська, яп. ヤツガタケトウヒ, Яцугатаке-тохі) — вид роду ялина родини соснових.

Поширення, екологія[ред. | ред. код]

Країни проживання: Японія (Хонсю). У горах Яцугатаке вид обмежений лавовими потоками, у той час як в горах Акайші іноді зустрічається пісковиках або частіше на вапняках. Росте на 1500-2000 м над рівнем моря. Клімат прохолодний, зі сніжними зимами і 1000-2000 мм річних опадів.

Опис[ред. | ред. код]

Гілка

Однодомне, вічнозелене дерево до 20 м заввишки і 40 см діаметром, з прямим круглим стовбуром і довгими тонкими, горизонтальними розлогими гілками. Кора гладка і коричнева на молодих деревах, стаючи сіро-коричневими потім. Листя лінійне 8-12 мм завдовжки, 1,5 мм в поперечнику. Квітне з травня по червень. Пилкові шишки ростуть на пагонах попереднього року, циліндричні, червоно-коричневі, з численними тичинками. Насіннєві шишки прямостоячі, поодинокі, ростуть на пагонах попереднього року, червонувато-фіолетові, циліндричні, 4-8 см завдовжки, 2-2,5 см в поперечнику. Насіння веретеновидне, чорно-коричневе, бл. 3 мм в довжину, 2 мм в поперечнику; крила світло-коричневі, довгасто-обернено-яйцевиді, бл. 10 мм довжиною, 5 мм в ширину.

Використання[ред. | ред. код]

Історично вважається, що Picea koyamae використовували для виготовлення меблів і для будівництва будинків.

Загрози та охорона[ред. | ред. код]

Найбільшою загрозою для Picea koyamae за останні 100 років була від заготівлі лісу. У 1990 році тільки в одному місці було надано захист виду, але в результаті подальших досліджень щодо поширення виду, ще шість областей були призначені як охоронні території.

Посилання[ред. | ред. код]