Port Authority Trans-Hudson

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Port Authority Trans-Hudson (PATH)
PATH.svg
Інформація
Країна Flag of the United States.svg США
Місто Нью-Йорк
Дата відкриття 25 лютого 1908
Довжина ліній 32,2 км
Кількість станцій 13
Кількість ліній 4
Пасажиропотік за добу 241,725 (2012)

Port Authority Trans-Hudson або PATH (англ. Port Authority Trans-Hudson) — швидкісна підземна залізниця метрополітенівського типу, що з'єднує Мангеттен (центр Нью-Йорку) з містами Хобокен, Джерсі-Сіті, Гаррісон і Ньюарк в штаті Нью-Джерсі.

Загальні відомості[ред.ред. код]

PATH управляється портовою адміністрацією штатів Нью-Йорк і Нью-Джерсі. На деяких станціях PATH є переходи на станції Нью-Йоркського метрополітену, легкого метро в Ньюарку, системи швидкісного трамваю в штаті Нью-Джерсі та Нью-Джерсі Транзит.

Загальна протяжність ліній PATH 13,8 миль (22,2 км ). В систему входять 13 станцій, з яких 6 знаходяться в Мангеттені , а решта в різних містах штату Нью-Джерсі: 4 в Джерсі-Сіті і по одній в містах Хобокен, Харрісон і Ньюарк.

В Мангеттені, Хобокені і у більшій Джерсі-Сіті лінії проходять під землею. Тунелі перетинають русло річки Гудзон по тунелях, що складається з чавунних тюбінгів і побудованим на початку ХХ століття. Лінія від Джорнал-сквер в Джерсі-Сіті до Ньюарку проходить у відкритих виїмках, на рівні поверхні землі і по естакадах.

За результатами 2012 року , PATH перевозить 262 900 пасажирів на добу.

Незважаючи на те що 65 відсотків колій проходять під землею і зовні система є своєрідним метрополітеном, Федеральна адміністрація залізниць США вважає цю систему залізницею. Цьому система зобов'язана тим, що її наземна ділянка лінії, на захід від Джерсі-Сіті до Ньюарка, донедавна мала гейт із залізничними коліями компанії Амтрак.

Станції і маршрути[ред.ред. код]

Карта маршрутів PATH в денний час
Карта маршрутів PATH в нічний час і у свята/вихідні

Від станції Ньюпорт відходять 4 гілки по 4 напрямках. PATH одна з небагатьох транспортних систем в світі, що працюють 24 години на добу. Під час звичайних робочих годин працюють 4 пасажирських маршрути, використовуючи 3 кінцевих в Нью-Джерсі і 2 на Мангеттені. Кожен маршрут на карті позначений певним кольором. Маршрут, відзначений на карті 2-кольоровим пунктиром, працює тільки по вихідних і в неробочий і є комбінацією з маршрутів Хобокен - 33-я вулиця і Джорнал-сквер - 33-я вулиця. У робочі години трафік:

З 23:00 до 06:00 по буднях, а також цілодобово по вихідних і святах, працюють 2 маршрути:

  • червоним: Ньюарк - Всесвітній торговий центр
  • жовтим та синім: Джорнал-сквер - 33-а вулиця (через Хобокен)

До 9 квітня 2006 маршрути Хобокен - Всесвітній торговий центр і Джорнал-сквер - 33-я вулиця працювали по вихідних і святах з 09:00 до 19:30. Це було пов'язано з ремонтними роботами на постійній кінцевій станції Всесвітній торговий центр.

Перспективи розвитку[ред.ред. код]

В лютому 2014 Портове управління затвердило план на найближчі 10 років, частина якого присвячена розвитку системи PATH. В цей план входять:

Рухомий склад[ред.ред. код]

В мережі PATH працює 350 вагонів. Існує 5 моделей: PA1, PA2, PA3, PA4 і PA5. З 2011 року використовуються тільки вагони типу PA5.

Характеристики і параметри рухомого складу[ред.ред. код]

  • Довжина вагонів - 51 фут (15,5 м).
  • Ширина приблизно 9'-2 3/4 "(2,8 м).
  • Максимальна швидкість 70 миль/год (112 км/год), середня швидкість 55 миль/год (90 км/год).
  • Кожен вагон має 35 сидячих місць. Місця розташовані уздовж кожної зі стінок.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Вагони типу PA1 були побудовані St. Louis Car у 1965 р
  • Вагони типу PA2 були побудовані в 1966 р компанією St. Louis Car.
  • Вагони типу PA3 були побудовані в 1972 компанією Hawker Siddeley. Ця ж компанія будувала метровагони для Бостона. Тому вони досить схожі.
  • Вагони типу PA4 були побудовані в 1986-88 компанією Kawasaki Heavy Industries.
  • Вагони типу PA5 побудовані в 2008-2012 роках компанією Kawasaki Heavy Industries і повністю замінили собою попередні модифікації.

Історія[ред.ред. код]

  • Тунелі були спроектовані в 1874 , але у той час не існувало технологій, що дозволяють реалізувати цей проект.
  • Будівництво почалося в 1890 , але було призупинено через брак коштів. У 1900 будівництво відновилося під керівництвом Вільяма Гіббса Макаді, амбітного молодого адвоката , який переїхав в Нью-Йорк зі штату Теннессі .
  • Спочатку ця мережа була приватною компанією Hudson and Manhattan Railway.
  • 25 лютого 1908 була відкрита лінія 19-а вулиця - Хобокен.
  • Станція 19-я вулиця закрита у 1954 році.
  • 10 листопада 1910 лінія була продовжена на Мангеттені на північ до 33-ої вулиці, з зупинками на 23-й і 28-й. Станція 28-а вулиця закрита в 1937 році.
  • У 1909-1912 роки побудовано відгалуження до Джорнал-сквер (Джерсі-Сіті).
  • 19 липня 1909 відкрилася станція Ексчейндж-Плейс на південь від Хобокен, прокладений тунель під Гудзоном від станції Ексчейндж-Плейс до Хадсон-Термінал в Манхеттені. Зараз там знаходиться Граунд-Зіро, то місце, де раніше знаходився Всесвітній торговий центр.
  • 2 серпня 1909 відкрилася станція Павоні/Ньюпорт між Ексчейндж-Плейс і Хобокені.
  • 6 вересня 1910 відкрилася станція Гров-стріт, на захід від Ексчейндж-Плейс.
  • У 1911 році лінія була прокладена на захід фактично до межі міста Ньюарка, правда станції Гаррісон і Ньюарк там побудували значно пізніше.
  • 14 квітня 1912 відкрилася кінцева станція Джорнал-сквер. Це перша наземна станція в системі PATH.
  • 20 червня 1937 відкриті станції Гаррісон і Ньюарк. Колії продовжені на захід від Джорнал-сквер до залізничного вокзалу Ньюарк.
  • У 1971 році, у зв'язку з будівництвом Всесвітнього торгового центру, знесено будівлю вокзалу Хадсон-Термінал. При цьому колійний розвиток станції залишився без змін, а станція перейменована у Всесвітній торговий центр.

Важкі часи, зміна керівництва і перейменування[ред.ред. код]

  • Паралельно тунелю системи PATH, тунель для автомобілів Holland Tunnel відкрився в 1927 , дозволяючи добратися по тому ж маршруту на автомобілі. За цим послідувала Велика депресія, і пасажиропотік на лініях Hudson and Manhattan Railway почав падати. У 1954 транспортна мережа перейшла на дотації. Але у 1958 до 50-річчя мережі був оголошений тендер на нові вагони компанії St. Louis Car. Один з керівників компанії Герман Стічман зауважив, що Портова адміністрація Нью-Йорка і Нью-Джерсі може витіснити поїзда автомобільними тунелями і дорогами.
  • У 1962 Америка раптом відчула, що особистий автомобіль, незважаючи на свої очевидні переваги в мобільності переміщення і комфорт, далеко не завжди є оптимальним видом транспорту стосовно до тих чи інших територіях. До цього часу транспортна мережа Hudson and Manhattan Railway опинилася на межі банкрутства, і Портова адміністрація Нью-Йорка і Нью-Джерсі запропонувала взяти залізницю що збанкрутіла під своє управління. При цьому Портова адміністрація перекупила територію кінцевої станції Хадсон-Термінал для того, щоб побудувати там Всесвітній торговий центр. Хадсон-Термінал був кінцевою підземної станцією.

Після того як уряду штату Нью-Джерсі та Нью-Йорка дозволили цей «перехід», портова адміністрація відкрила своє нове агентство Port Authority Trans-Hudson Corporation. З того часу ця транспортна мережа має назву Port Authority Trans-Hudson. 250 мільйонів доларів пішло на ремонт силових і сигнальних вузлів і реконструкцію мережі транспорту.

Будівництво тунелів[ред.ред. код]

Перші тунелі були побудовані без кріплення склепінь (особливо найпівнічніший, на лінії 33-тя стріт - Хобокен). Це пов'язано з тим, що інженер Д'юїтт Хаскинс вважав, ніби ґрунт під річкою досить твердий, щоб витримати несуче навантаження тунелів. Використання цього методу призвело до кількох аварій, внаслідок яких загинуло 20 осіб.

У 1902 році будівництво тунелів було відновлено методом заглибних конструкцій.

В обох місцях розташування тунелів, кожна колія має свій тунель. Це зроблено для кращої вентиляції за принципом поршневого ефекту. Рухомий потяг підштовхує повітря перед ним — до найближчої шахти по ходу руху; одночасно відбувається всмоктування повітря з найближчої до хвоста поїзда шахти. Тунелі на Мангеттені, що ведуть від 9-й до 33-й стріт, були побудовані відкритим способом.

Маршрутні вогні[ред.ред. код]

Маршрут поїзда можна визначити не тільки за вказівниками, а ще й за маршрутними вогнів, які розташовані на голові, хвості складу, а також над дверима. Світяться вони тим же кольором, що і позначені на карті. Наприклад, зелений вогонь — значить маршрут «ВТЦ - Хобокен».

Плата за проїзд[ред.ред. код]

Як у багатьох системах метро, ​​вхід в PATH проводиться через турнікети. Як і в метро Нью-Йорка, турнікети приймають в основному магнітні метро-картки. Деякі турнікети приймають готівку і монети. За даними 2013 плата за проїзд у системі PATH наступна:

Одна поїздка $ 2,50
    • Готівкою.
    • Метрокартами Нью-Йоркського метрополітену (за кількістю поїздок, не "тимчасовими»).
    • Квиток на одну поїздку (англ. PATH SingleRide), який можна купити у всіх касах-автоматах по всій системі, дійсний 2 години з моменту покупки.
Квиток туди-назад $ 5,00
  • Метрокартами Нью-Йоркського метрополітену (за кількістю поїздок, не "тимчасовими»).

Квиток на кілька поїздок, без обмежень у часі (англ. PATH QuickCard):

  • На 10 поїздок $ 19,00.
  • На 20 поїздок $ 38,00.
  • На 40 поїздок $ 76,00.

Пасажири старше 65 років платять $ 1,00 за допомогою спеціальних магнітних карток (які їм надсилають поштою) для використання в турнікетах. Така ж система пільг для пенсіонерів і в метрополітені Нью-Йорка .

PATH QuickCard можна купити по Інтернету, в касах-автоматах Нью-Джерсі транзит, а також в деяких магазинах біля станцій PATH.

Примітки[ред.ред. код]

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]