Монорейкова дорога

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дизельна шахтна монорейкова дорога

Монорейкова дорога (рос. монорельсовая дорога, англ. monorail, нім. Einschienenhängebahn f) – транспортна шахтна система, в якій по підвішеній рейці г.ч. у спеціальних візках переміщують різні вантажі та людей. Використовується в гірничих виробках, викривлених в горизонтальній і вертикальній площинах.

Монорейковий шлях складається з довгастих в одну нитку відрізків двотаврових балок або рейок і сполучених між собою встик за допомогою хомутів. Стикові ділянки є місцями підвіски монорейки до кріплення виробки або до спеціальних опор. Тягове зусилля створюється канатом (кінцевим або нескінченним) з приводом у вигляді лебідки або малогабаритним локомотивом з двигуном інерційного типу або дизельним. Вантаж у контейнерах або пакетах на гаках підвішується до рами возика або безпосередньо до локомотива.

У підземних умовах монорейкові і підвісні канатні установки довжиною до 2 км застосовують у виробках висотою понад 1,7 м і з кутом нахилу від 0 до 30°. Продуктивність М.д. для доставки кріплення, матеріалів і устаткування на відстань 1 – 1,5 км із швидкістю 0,25 – 1,85 (2,0) м/с дорівнює 10 – 35 т/год, перевізна здатність канатних установок для переміщення людей при швидкості 1,2 м/с досягає 200 чол/год. Комплекс устаткування шахтної підвісної М.д. з дизелевозами є більш універсальним, забезпечує перевезення матеріалів, устаткування, людей по розгалуженій трасі підземних виробок необмеженої довжини під кутом нахилу до 30°. Удосконалення монорейкових, канатних та надґрунтових доріг в нашій та ін. країнах відбувається в напрямку збільшення швидкості руху, спрощення конструкцій і підвищення їх надійності.

Монорейкова дорога

Монорейкові дороги ДМК. мають колію, підвішену до кріплення виробки. В таку дорогу (рис. ) включаються: кінцевий блок 1; замкнутий тяговий канат 2 і пристрій для його підтримування 3; пасажирська вагонетка 4 або вантажні каретки 5; приводний візок 6, який кріпиться до каната; монорейка 7; вузол відхиляючих блоків 8, натяжний пристрій 9 і приводна станція 10. Біля місця завантаження устаткування (матеріали) або породу укладають відповідно на піддони і контейнери, які підвішуються талями до кареток 5, з'єднаних з візком 6 за допомогою тяг.

Монорейкові дороги ДМД з дизельним локомотивом являють собою перспективний транспортний засіб. Вони здатні перевозити у вагонетках як людей, так і вантажі. Підвісна колія такої дороги робиться із двотаврових балок. На розгалуженнях установлюються стрілочні переводи. Оскільки локомотив виготовляється у вибухобезпечному виконанні, це дозволяє експлуатувати дороги ДМК на шахтах, небезпечних по газу і пилу.


Дивись також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Автошлях Це незавершена стаття з транспорту та руху.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.