Quercus ithaburensis
| Quercus ithaburensis | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Quercus ithaburensis Decne., 1835 | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Quercus aegilops subsp. ithaburensis (Decne.) Eig Quercus aegilops var. ithaburensis (Decne.) Boiss. Quercus macrolepis subsp. ithaburensis (Decne.) Browicz | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Quercus ithaburensis — вид рослин з родини Букові (Fagaceae); поширений у центральному європейському та в східному Середземномор'ї.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди[1]:
- Quercus ithaburensis Decne. subsp. ithaburensis
- Quercus ithaburensis subsp. macrolepis (Kotschy) Hedge & Yalt.
Опис[ред. | ред. код]
Листки овальні або овально-ланцетні зазвичай з хвилястим або загнутим краєм, має 7–10 пар неглибоких часточок; верхівка тупа, основа закруглена; темно-зелені, безволосі й опуклий зверху; сірі й волосаті знизу; ніжка листка волосиста, 1–2 см завдовжки. Жолуді 5 см завдовжки й 3 см завширшки, овальні або вузько еліпсоїдні, дозрівають на другий рік[2]. Рослина до 15 м заввишки. Молоді гілочки волохаті; бруньки яйцюваті й волосисті[3].
Дерево пристосоване переносити сезонний тепло-сухий клімат завдяки глибоким корінням. Вид здебільшого листопадний, здатний регенеруватися після пожежі та має можливість сформувати густі лісові насадження, де це можливо[2].
Середовище проживання[ред. | ред. код]
Поширений в пд.-сх. Італії, пд. Албанії, Греції, Туреччині, Сирії, Лівані, Ізраїлі[1][4][5].
Добре росте на піщанистих, глинистих, вапняних ґрунтах і повному сонці; висота: 0–1800 м[2].
Використання[ред. | ред. код]
Quercus ithaburensis subsp. macrolepis історично використовувався для деревини, виробництва жолудів (як корм для худоби) та видобутку дубильних речовин із чашечок жолудя[2].
Загрози[ред. | ред. код]
У Греції загрозами для виду є перетворенням лісу на сільськогосподарські угіддя, незаконні вирубки лісу, перезволоження та лісові пожежі. В Албанії основною загрозою є розвиток туризму в прибережних районах. Спад від перетворення середовища існування також зафіксовано в Італії. У Лівані загрози включають перевипас, вирубки та спалахи шкідників. Чисельність населення Quercus ithabureinsis зменшилася в Ізраїлі та Палестині[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 22.08.2020. (англ.)
- ↑ а б в г д Gorener V. & Jerome D. (2018). Quercus ithaburensis. The IUCN. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 22.08.2020. (англ.)
- ↑ Oaks of the World. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 22.08.2020. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 22.08.2020. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 22.08.2020. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
