Rail Baltica

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Rail Baltica
англ. Rail Baltica
Тип Транспортна компанія
Спеціалізація Пасажирські залізничні перевезення
Штаб-квартира Європейський Союз Європейський Союз
Територія діяльності Естонія Естонія, Латвія Латвія, Литва Литва, Німеччина Німеччина, Польща Польща, Фінляндія Фінляндія
Сайт Сайт проекту (англ.)

Rail Baltica у Вікісховищі?

Rail Baltica — проект залізниці з європейською стандартною колією, яка повинна з'єднати Країни Балтії, Східну (Польща) та Західну Європу. Згідно з проектом, єдина європейська колія має з'єднати Таллінн, Ригу, Каунас, Варшаву та Берлін та Гельсінкі (а в подальшому — продовження маршруту до Венеції), поліпшивши, таким чином, зв'язок між центральною та Східною Європою. Головною метою Rail Baltica є відновлення безпосереднього зв'язку країн Балтії з європейською залізничною мережею та розвиток регіональної інтеграції. Інтерграції залізниць країн Балтії в транспортну систему Євросоюзу дозволить збільшити швидкість руху поїздів, зростання пасажиро- і вантажопотоків та прибутків.

Всі три країни Балтії та Польща оголосили проект одним зі своїх пріоритетів в галузі розвитку транспортної інфраструктури. Рішення Європарламенту та Ради Європи визначило проект Rail Baltica частиною пан'європейського коридору № 1, який включає також автодорожню частину (Via Baltica) та відгалуження А на Калінінград (Via Hanseatica). Координатором проекту в Європарламенті є Павло Теличка (Pavel Telička).

Опис[ред. | ред. код]

Дорога, як передбачається, стане швидкісною (швидкість руху поїздів повинна досягати 250 км/год). Однак на початковому етапі планується досягнення швидкості 160 км/год (в подальшому вона була скорегована до 120 км/год).

Маршрут по Прибалтиці: КаунасПаневежисБаускаРигаПярнуТаллінн.[1]

Негативний вплив на реалізацію проекту зробило значне зниження пасажиропотоку на залізничному транспорті, і збільшення — автомобільним та авіа.[2] Фінляндія вельми скептично оцінює можливий попит на пасажирські перевезення планованим залізничним маршрутом.[3] Також несподіваний опір проекту перевантажувального центру в Каунасі висунув, розгорнувши інформаційну кампанію, один з найбагатших людей в Литві, президент Конфедерації промисловців Литви Бронісловас Лубіс, чий концерн «Ахемена» розпочав 2008 року будівництво аналогічного перевантажувального терміналу на кордоні з Польщею, в Моцкаві.

Литва

В Литві протяжність Rail Baltica повинна була скласти 235 км.

Початковий план литовської ділянки залізниці від кордону з Польщею передбачав, що європейська колія повинна йти до Каунаса по прямій, а там повинна з'єднатися з широкою колією (зараз поїзди з Литви можуть йти лише до кордону, де вантаж повинен перевантажуватися в вагони європейської колії). У місці з'єднання повинен бути побудований інтермодальний логістичний центр та перевантажувальний термінал. Однак розробка цього проекту виявила, що будівництво цих 70 км залізниці вимагало б не менше 2 млрд літів — довелося б викуповувати близько 2 тис. приватних земельних ділянок, що спричинило б величезні матеріальні та часові витрати на оформлення документів. Після консультацій з експертами ЄС був підготовлений альтернативний проект — ця ділянка піде не по прямій, а по насипу старої діючої залізниці, яка йде від кордону Польщі з Литвою. Плюс цього проекту — значно менша вартість (всього 700 млн літів), мінус — на залізниці з поворотами не можна досягти швидкості 160 км/год, а лише порядку 100 (проте ця ділянка є лише мала частина всієї залізниці, тому втрати часу в дорозі повинні бути незначні). Уряд вже схвалив цей план.

11 серпня 2011 відбудеться офіційне відкриття відрізка довжиною приблизно 7 км між Моцкавою та Шяштокай (колія 1435 мм) — перші пасажирські та вантажні поїзди підуть по новому відрізку залізниці Rail Baltica. Міністр транспорту Литви Елігіюс Масюліс сказав, що доїхати до Каунаса по європейській колії можна буде в кінці 2014 року.[4]

Латвія

В Латвії протяжність Rail Baltica повинна скласти 245 км.

По території Латвії дорога піде по нині існуючій лінії: Мейтене — Єлгава — Рига — Царнікава — Скулте — Іпіті. Передбачається відновлення раніше, 2007 року, розібраної лінії Скулте — Пярну. Весь шлях від Мейтене до Скулте буде суміщена з чотирьох рейок російська (1520 мм) та європейська (1435 мм) колія, а далі за Скулте буде європейська колія.

Латвія не може повноцінно брати участь в реалізації проекту Rail Baltica через брак державного фінансування.[5]

Естонія

За словами директора Департаменту транзитної політики Міністерства сполучення Латвії, Естонія освоїла доступне фінансування повністю, а Литва — на 5%.

Польща

Фінансування[ред. | ред. код]

Rail Baltica включений в число пріоритетних проектів Європейського Союзу. Проект включений в програму 2007 — 2013 років Європейських комунікаційних мереж (TEN-T). Його втілення на 50 % співфінансується з бюджету TEN-T, і на 50 % — з бюджету кожної задіяної в проекті країни. Загальні витрати на вивчення проекту обчислюються в 396 000 євро.[6] Вартість розробки техніко-економічного обґрунтування реалізації проекту оцінюється приблизно в 1 млн євро.[7]

Будівництво та технічний стан[ред. | ред. код]

За рішенням уряду Литви будівництво ділянки між Польщею та Литвою (70 км) має бути завершено до кінця 2013 р. Залізниця повинна почати роботу в повному об'ємі на ділянці від кордону з Польщею через Маріямполе до Каунаса. Польщі та Латвії не потрібно прокладати нове полотно. Однак їм необхідно привести в порядок частини маршруту, що проходять їхньою територією, щоб швидкість руху поїздів на них могла досягати 120 км/год. Естонія заявляє, що вже зараз готова забезпечити подібну швидкість.

У травні 2010 року повинні початися роботи на литовській ділянці Шяштокай-Моцкава, де будуватиметься колія з 4 рейок — вузька та широка.

На початку 2010 ВАТ «Російські залізниці» (РЖД) зробили пропозицію Естонії — РЖД готова взяти участь в будівництві естонської ділянки швидкісної залізниці, але на умови, що ця ділянка буде з широкою (російською) колією (що принципово змінює суть проекту). У квітні 2010 представник Естонії (єврокомісар з транспорту Сійм Каллас) заявив, що Естонія відмовилася від переходу на європейський стандарт 1435 мм, і ширина колії проекту залишиться в Естонії незмінною — 1520 мм.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rail Baltica Архівовано 5 лютий 2012 у Wayback Machine. //pribalt.info
  2. за рік на поїзді Вільнюс — Варшава їздять близько 10 тис. осіб, на автомобілях литовсько-польський кордон перетинають близько 3 млн осіб. Залізницею до Польщі перевозиться 0,7 млн т вантажів, автомобільним транспортом — близько 15 млн т вантажів.
  3. Фіни не вірять, що Rail Baltica буде користуватися успіхом //rus.DELFI.lv (24 березня 2011)
  4. У Литві відкриється перший відрізок залізниці Rail Baltica
  5. У Латвії немає грошей на участь у проекті Rail Baltica
  6. МЗС: Латвії потрібен проект Rail Baltica
  7. Проект Rail Baltica — концепція реалізації. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2012.