Sacabambaspis
| Sacabambaspis Час існування: діпін[en]—сандбій[en] | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Скам'янілість сакабамбаспіса
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| †Sacabambaspis janvieri Gagnier, Blieck & Rodrigo, 1986 | ||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Сакабамбаспіс (Sacabambaspis) — вимерлий рід безщелепних риб, що жив в ордовицькому періоді 461—450 млн років тому. Жив на мілководді на континентальних околицях Гондвани[1]. Це найвідоміший арандаспід з багатьма відомими зразками.
Опис[ред. | ред. код]
Сакабамбаспіс був приблизно 25 сантиметрів завдовжки. За формою тіла віддалено нагадував пуголовка з великою головою, пласким тілом, звивистим хвостом і відсутністю плавників. У нього були характерні, розташовані спереду очі, схожі на автомобільні фари[2].
Броня[ред. | ред. код]
Сакабамбаспіс мав лицьовий щиток, що складався з великої верхньої (дорсальної) пластини, який підіймався до невеликого гребеня по середній лінії тіла, і глибоко вигнутої нижньої (вентральної) пластини. Цей лицьовий щиток був вкривали характерні краплеподібні горбки або горбки у формі дубового листка[3][4]. Крім того, він мав вузькі відгалуження, які з'єднували ці дві пластини з боків і прикривають зяброву щілину[3]. Очі були висунуті далеко вперед, а між ними, можливо, розміщались дві маленькі ніздрі. Вважається, що вони були оточені кісткою ендоскелету в крайній передній частині голови, що є однією з характерних ознак арандаспід[3][4]. Решта тіла була вкрита довгими, схожими на паски лусочками за головним щитком[3].
Хвіст[ред. | ред. код]
Хвіст сакабамбаспіса складався з відносно великих спинної та черевної перетинок і видовженої хорди, задній кінець якої був облямований невеликою плавниковою перетинкою. Така будова хвоста явно відрізняється від гетеростраків, яких зараз об'єднують з арандаспідами та астраспідами[en] в кладу Pteraspidomorphi — парноніздрьові (Gagnier, 1993, 1995; Donoghue та Smith, 2001; Sansom та інші, 2005), у яких хвостовий плавець виглядає дифіцеркальним (тобто симетричним) і укріплений кількома великими радіальними члениками (Janvier, 1996)[5][6][7][8][9][10].
Історія відкриття[ред. | ред. код]
Сакабамбаспіс названий на честь міста Сакабамба, департамент Кочабамба, Болівія, де були знайдені перші скам'янілості цього роду[11]. S. janvieri (Gagnier, Blieck та Rodrico, 1986) — типовий вид роду, відомий з формації Ансальдо. Всього відомо 30 особин цього болівійського виду, які скупчилися на дуже обмеженій території, що, як вважають, є наслідком загибелі риби, ймовірно, через раптовий приплив прісної води після сильного шторму. Вони були знайдені в одній локації з великою кількістю язичкових брахіоподів, які також загинули в той самий час[12].
Невизначені зразки (описані як «Sacabambaspis sp.») були знайдені в багатьох країнах, що відповідають околицям Гондвани. Янг у 1997 р. описав скам'янілості цього роду з алевроліту Стокса та пісковику Кармайкла в Центральній Австралії[13]. Окремі лусочки, знайдені в алевроліті Хорн-Крік з Центральної Австралії, мають дуже схожий орнамент з болівійськими лусочками[12]. Також повідомлялося про зразки з Аргентини[14]. Sansom та ін. у 2009 описали зразки з формації Амдех в Омані на Аравійському півострові[1]. Оманські знахідки показали, що риба була присутня по всій периферії стародавнього континенту Гондвани, а не тільки в південних регіонах, як це було раніше засвідчено знахідками з Південної Америки та Австралії.
Палеобіологія[ред. | ред. код]
Хоча він не мав щелеп, рот Sacabambaspis janvieri був вистелений майже 60 рядами маленьких кісткових пластинок, які, ймовірно, були рухомими, щоб забезпечити більш ефективну смоктальну дію шляхом розширення і скорочення ротової порожнини та глотки[12].
Скам'янілості сакабамбаспіса демонструють чіткі ознаки сенсорної структури (система бічних ліній). Це лінія пор, у кожній з яких розташовані відкриті нервові закінчення, здатні вловлювати незначні рухи у воді, наприклад, хижаків. Розташування цих органів у вигляді прямих ліній дозволяє рибі визначати напрямок і відстань, звідки надходить хвилювання у воді[4].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Sansom, Ivan J.; Miller, C. Giles; Heward, Alan; Davies, Neil S.; Booth, Graham A.; Fortey, Richard A.; Paris, Florentin (2009-03). Ordovician Fish from the Arabian Peninsula. Palaeontology (англ.). Т. 52, № 2. с. 337—342. doi:10.1111/j.1475-4983.2009.00846.x. ISSN 0031-0239. Процитовано 21 листопада 2023.
- ↑ Janvier, Philippe (1 січня 1997). Arandaspida. tolweb.org (англійською) . The Tree of Life Web Project. Процитовано 21 листопада 2023.
- ↑ а б в г Benton, Michael J. (2005). Vertebrate Palaeontology (англійською) (вид. третє). a Blackwell Publishing Company. с. 467. ISBN 978-0632056378.
- ↑ а б в Ahlberg, Per Erik, ред. (2001). Major Events in Early Vertebrate Evolution: Palaeontology, Phylogeny, Genetics and Development (англійською) (вид. перше). Лондон: CRC Press. с. 448. doi:10.1201/b12434. ISBN 978-0415233705.
- ↑ Pradel, Alan; Sansom, Ivan. J; Gagnier, Pierre-Yves; Cespedes, Ricardo; Janvier, Philippe (22 лютого 2007). The tail of the Ordovician fish Sacabambaspis. Biology Letters (англ.). Т. 3, № 1. с. 73—76. doi:10.1098/rsbl.2006.0557. ISSN 1744-9561. PMC 2373808. PMID 17443969. Процитовано 21 листопада 2023.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) - ↑ Gagnier, Pierre-Yves (1993). Sacabambaspis janvieri, vertébré ordovicien de Bolivie. II: Analyse phylogénétique. Sacabambaspis janvieri, vertébré ordovicien de Bolivie. II: Analyse phylogénétique (французькою) . Т. 79, № 2. с. 119—166. ISSN 0753-3969. Процитовано 21 листопада 2023.
- ↑ Gagnier, Pierre-Yves (1995). Ordovician vertebrates and Agnathan phylogeny. Bulletin du Muséum national d'Histoire naturelle, 4ème série – section C – Sciences de la Terre, Paléontologie, Géologie, Minéralogie (англ.). Т. 17, № 1-4. с. 1—37. Процитовано 21 листопада 2023.
- ↑ Donoghue, Philip C. J.; Smith, M. Paul (2001-03). The anatomy of Turinia pagei (Powrie), and the phylogenetic status of the Thelodonti. Transactions of the Royal Society of Edinburgh: Earth Sciences (англ.). Т. 92, № 1. с. 15—37. doi:10.1017/S026359330000002X. ISSN 0263-5933. Процитовано 21 листопада 2023.
- ↑ Sansom, Ivan J; Donoghue, Philip C.J; Albanesi, Guillermo (22 грудня 2005). Histology and affinity of the earliest armoured vertebrate. Biology Letters (англ.). Т. 1, № 4. с. 446—449. doi:10.1098/rsbl.2005.0349. ISSN 1744-9561. PMC 1626355. PMID 17148229. Процитовано 21 листопада 2023.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) - ↑ Janvier, Philippe (22 серпня 1996). Early Vertebrates (англ.). Oxford University PressOxford. doi:10.1093/oso/9780198540472.001.0001. ISBN 978-0-19-854047-2.
- ↑ Gagnier, Pierre-Yves; Blieck, Alain R.M.; S., Gabriela Rodrigo (1986-01). First Ordovician vertebrate from south America. Geobios (англ.). Т. 19, № 5. с. 629—634. doi:10.1016/S0016-6995(86)80058-4. Процитовано 21 листопада 2023.
- ↑ а б в Monroe, M. H. (30 листопада 2011). Arandaspis prionotolepis. austhrutime.com (англійською) . Процитовано 21 листопада 2023.
- ↑ Young, G. C. (16 квітня 1997). Ordovician microvertebrate remains from the Amadeus Basin, central Australia. Journal of Vertebrate Paleontology (англійською) . Т. 17, № 1. с. 1—25. doi:10.1080/02724634.1997.10010948. ISSN 0272-4634. Процитовано 21 листопада 2023.
- ↑ Albanesi, G.L.; Astini, R. (2002). Fauna de conodontes y Sacabambaspis janvieri (vertebrata) en el Ordovícico medio de la Cordillera Oriental Argentina (іспанською) . Implicancias estratigráficas y paleogeográficas.
|
