Жовтозілля затінкове
Жовтозілля затінкове | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
Рід: | Жовтозілля (Senecio) |
Вид: | Жовтозілля затінкове (S. umbrosus)
|
Біноміальна назва | |
Senecio umbrosus Waldst. & Kit.
|
Жовтозілля затінкове (Senecio umbrosus) — вид квіткових рослин з родини айстрових (Asteraceae).
Це трав'яниста багаторічна рослина. Стебла грубі, запушені, 50–150 см заввишки, прості, залистнені, кутасті. Рослина з листками, довжина яких у нижній частині сягає 50 сантиметрів, у верхній частині стебла листки переходять у більш короткі та вузькі приквітки. Листки голі чи зубчасті. Квіткові голови містять 7–8 язичкових жовто-жовтогарячих квіточок. Плодами є ключоподібні чи циліндричні сім'янки, 4–4.9 × 0.9–1.1 мм, часто гачкуваті, з білим папусом; поверхня гладка, тьмяна чи трохи блискуча, сірувато-коричнева, борозни коричневі; чубчик у 3–4 рази довший від сім'янки. 2n=40[1][2][3].
Вид росте в Європі: Австрія, Болгарія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Україна, Боснія-Герцеговина, Хорватія, Сербія; вимер у Польщі[4][5].
В Україні вид росте лісах, на лісових луках, на берегах річок — у 3. Лісостепу, Розточчя-Опілля[3].
- ↑ Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 711. (англ.)
- ↑ Ladislav Hoskovec (2011). Senecio umbrosus. botany.cz. Процитовано 18.12.2023. (чеськ.)
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 345.
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 18.12.2023. (англ.)
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Процитовано 18.12.2023. (англ.)
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|