Акула-ангел європейська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Squatina squatina)
Перейти до: навігація, пошук
Акула­-ангел європейська
Squatina angelus - Gervais.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящеві риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Акули (Selachimorpha)
Ряд: Акулоангелоподібні (Squatiniformes)
Родина: Акулоангелові (Squatinidae)
Рід: Акула-ангел (Squatina)
Вид: Акула­-ангел європейська
Біноміальна назва
Squatina squatina
(Linnaeus, 1758)
Ареал акули-ангела європейської
Ареал акули-ангела європейської
Синоніми
Squalraia acephala* de la Pylaie, 1835

Squalraia cervicata* de la Pylaie, 1835
Squalus squatina Linnaeus, 1758
Squatina angelus Blainville, 1825
Squatina angelus Gronow, 1854
Squatina europaea Swainson, 1839
Squatina laevis Cuvier, 1816
Squatina lewis Couch, 1825
Squatina vulgaris Risso, 1810


* ambiguous synonym

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Squatina squatina
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Squatina squatina
EOL logo.svg EOL: 212965
ITIS logo.svg ITIS: 160788
IUCN logo.svg МСОП: 39332
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 263718
Fossilworks: 154454

Акула­-ангел європейська[1] (Squatina squatina) — вид акул ряду Акулоангелоподібні (Squatiniformes). Є найбільшим видом ряду.

Опис[ред.ред. код]

Має сплюснуте тіло, величезні грудні і черевні плавники (із-за яких вони і дістали свою «янгольську» назву) і коротку морду. Довжина його тіла може досягати 2,4 метрів (хоча середня довжина — 1,5-2 метри), а маса становить близько 70 кілограмів. Забарвлення буре, з темними плямами. За формою тіла морський ангел нагадує ще одного підводного мешканця — рибу-пилку (але тільки без «пилки»), яка є скатом.[2]

Основною відмінною рисою цих акул від скатів є розташування зябрових щілин: у акул — вони розміщені з боків, у скатів — знизу, поряд з ротовим отвором. І на додаток, грудні плавники у акули чітко відокремлені від голови. Плавають ці акули не за рахунок помахів великих плавників, як це буває у скатів, а завдяки коливальним рухам хвоста.

Поширення[ред.ред. код]

Поширена Акула-ангел європейська в морях, що омивають Західну і Північну Європу (з півдня), а також уздовж північного узбережжя Африки.[3]

Спосіб життя[ред.ред. код]

Це донний мешканець, живе на глибині не більше 150 метрів, але іноді зустрічаються і винятки. Велику частину часу проводить, причаївшись під невеликим шаром піску в очікуванні здобичі — різної дрібної донної риби (камбали, барабульки), безхребетних (молюски, морські їжаки) і ракоподібних.[4]

Хватка у цієї акули міцна. Варто тільки неуважній здобичі підпливти ближче, як вона буде негайно схоплена дуже гострими трикутними зубами.

Морський янгол невеликий любитель плавань на далекі відстані. Він віддає перевагу коротким «перебіганням», борознить при цьому дно хвостом. Хоча інші види родини практикують сезонні міграції — навесні на узбережжя, а восени назад на глибину.

Розмноження[ред.ред. код]

Акула-ангел європейська відноситься до яйцеживородних акул. Вони досить плідні і народжують до 20-25 дитинчат за раз.

Загрози для людини[ред.ред. код]

Для людини ця акула не представляє серйозної небезпеки і вважається нешкідливою, але все таки не варто відноситися до неї зі зневагою. Атакує вона дуже швидко. Особливо цікаві або неуважні нирці можуть отримати серйозні рани в результаті нетактовного поводження з цією красунею.[5]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Куцоконь Ю., Квач Ю. Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку // Біологічні студії. — 2012. — Т. 6, №2. — С. 199—220. Архів оригіналу за 2013-06-23. 
  2. Stelbrink, B., T. von Rintelen, G. Cliff, and J. Kriwet (2010). Molecular systematics and global phylogeography of angel sharks (genus Squatina). Molecular Phylogenetics and Evolution 54 (2). с. 395–404. PMID 19647086. doi:10.1016/j.ympev.2009.07.029. 
  3. Compagno, L.J.V. (1984). Sharks of the World: An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date. Rome: Food and Agricultural Organization. с. 150–151. ISBN 92-5-101384-5. 
  4. Capapé, C., J.P. Quignard and J. Mellinger (1990). Reproduction and development of two angel sharks, Squatina squatina and S. oculata (Pisces: Squatinidae), off Tunisian coasts: semi-delayed vitellogenesis, lack of egg capsules, and lecithotrophy. Journal of Fish Biology 37 (3). с. 347–356. doi:10.1111/j.1095-8649.1990.tb05865.x. 
  5. Lineaweaver, T.H. (III) and R.H. Backus (1970). The Natural History of Sharks. J.B. Lippincott. с. 178.