Taraxacum phymatocarpum

Taraxacum phymatocarpum
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Айстроцвіті (Asterales)
Родина:	Айстрові (Asteraceae)
Підродина:	Цикорієві (Cichorioideae)
Рід:	Кульбаба (Taraxacum)
Вид:	T. phymatocarpum
Біноміальна назва
Taraxacum phymatocarpum J.Vahl, 1840

Taraxacum phymatocarpum — вид трав'янистих рослин родини Айстрові (Asteraceae); циркумполярний вид півночі Північної Америки та північно-східної Азії.

Опис

Рослини 2–12(30) см заввишки (довші при плодоношенні); багаторічні трави; з молочним соком. Має прямий гіллястий конічний корінь, спрямований вертикально вниз, з якого ростуть допоміжні корінці. Має стеблекорінь. Наземне стебло має невелику перехідну зону між коренем і базальними листям. Стебла (1)2–5, ростуть прямо вгору, червонуваті, голі. Листя зелене, в основному базальне, або базальне в розетці, щорічно вмирає і не стійке, голе. Черешки присутні або відсутні; довжиною 0–30 мм; не крилаті; голі. Листків менше 10, зазвичай горизонтальні, рідко підняті, черешки злегка крилаті, пластини ланцетні або лінійно-ланцетні, звужені при основі, 1.5–8 × 0.2–0.8(1.3) см, ослаблені при основі, краї, як правило, зубчасті, іноді неглибокі лопатеві.

Квіткові стебла без листя. Квіти зібрані в суцвіттях одиничних голів. Квіткові голови глибиною 10–20 мм, шириною 8–18 мм. Зовнішні приквітки в основному зелені (до синювато-чорного), ланцетні (широко) або яйцевиді, 3–5 мм у висоту, 1.8–2.5 мм шириною, голі. Внутрішні приквітки ланцетні (широко) висотою 12–14 мм; шириною 2.5–3 мм. Квітів на суцвіття 35–50. Квіточки блідо-жовтого кольору (іноді лимонного), іноді висихаючи рожевого кольору (зовні від сірої до фіолетової смужки), 10–12 × 2–3.1 мм. Пиляки жовті; довжиною 3.5–4 мм. Плоди сидячі, однонасінні, ланцетні звужені до основи, сплюснуті, темно-коричневі, сіро-чорні, довжиною 3.3–4.5 мм; шириною 0.9–1.1 мм. Паппус вершково-білий, 4–5.5(7.5) мм. 2n= 24, 32, 40.

Поширення

Північна Канада, Східна й Західна Ґренландія, Аляска, Північна Азія (Таймир, Північна Земля, Найба, Острів Врангеля, Східна Чукотка). Населяє схили й береги потоків у тундрі, як правило, сухі до осушених областей, як правило, карбонатні, кам'янисті підніжжя скель, гравій, пісок, глину, відкриті гравійно-дернові вапнякові пустирі, на висотах 0–700 м.

Див. також

• Список видів роду кульбаба

Джерела

• Taraxacum phymatocarpum J.Vahl. The Plant List. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 10.10.2017. (англ.)
• Taraxacum phymatocarpum. Flora of North America. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 10.10.2017. (англ.)
• Taraxacum phymatocarpum J.Vahl. Panarctic Flora. Процитовано 20.06.2019. (англ.)
• Aiken S.G., Dallwitz M.J., Consaul L.L., McJannet C.L., Boles R.L., Argus G.W., Gillett J.M., Scott P.J., Elven R., LeBlanc M.C., Gillespie L.J., Brysting A.K., Solstad H., Harris J.G. (2007). Taraxacum phymatocarpum J.Vahl. Flora of the Canadian Arctic Archipelago. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 10.10.2017. (англ.)