Єронім Островерха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Островерха.
о. Єронім Островерха, ЧСВВ
Іван
Ігумен Бучацького монастиря (1879—1893)
Загальна інформація
Народження20 квітня 1835(1835-04-20)
м. Бучач
Смерть28 серпня 1903(1903-08-28) (68 років)
с. Михайлівка
ОсвітаВіденський університет
Служіння в церкві
КонфесіяУГКЦ
Рукоположеннялипень 1861
Постриг20 вересня 1857
(довічні обіти в ЧСВВ),
12 серпня 1894
відновлення обітів
Матеріали до статті на Вікісховищі

Єронім Островерха (хресне ім'я Іван; 20 квітня 1835, Бучач — 28 серпня 1903, Михайлівка) — український церковний діяч, греко-католицький священник, василіянин, педагог, довголітній професор Бучацької василіянської гімназії, ігумен Бучацького монастиря (1879–1893).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 20 квітня 1835 року в Бучачі.

У 1855 році вступив на новіціят до Василіянського Чину в Добромильський монастир. У 1857 році був учителем у головній школі при Бучацькому монастирі[1]. 20 вересня 1857 року в Бучачі склав вічні обіти. Упродовж 1858–1861 років навчався у Віденській греко-католицькій духовній семінарії і Віденському університеті[2]. Висвячений на священника в липні 1861 року[3].

З 1862 до 1879 року був професором у Бучацькій василіянській гімназії, а в 1879–1893 роках — ігуменом Бучацького монастиря[1]. У 1891 році брав участь у Львівському синоді. 26 жовтня 1893 року вступив до Добромильського Свято-Онуфріївського монастиря[3], в якому вже від 1882 року тривала реформа василіянського монашого життя. 12 серпня 1894 року відновив вічні обіти у реформованому Василіянському Чині[3]. 1895–1897 роки — викладач математики і фізики для василіянських студентів філософії в Лаврові[4][5], потім вікарій і прокуратор монастиря святого Онуфрія у Львові (1898—1899)[1] та провінційний радник за протоігумена Міхала Мицєльського ТІ. У 1900–1901 роках був сотрудником парафії при монастирі Пресвятої Тройці в Дрогобичі[4], а в 1901–1903 роках вікарієм монастиря у Краснопущі[1].

У 1903 році переїхав до монастиря у селі Михайлівка (нині Чортківський район Тернопільської області), де помер 28 серпня 1903 року[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Ostroverxa Jeronym Ivan // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 536. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  2. ↑ Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students… — P. 259.
  3. ↑ а б в Catalogus Ordinis S. Basilii Magni Reformationis Dobromiliensis sub Regimine PP. Soc. Iesu Ineunte Anno MCMII. — Zółkiviae: Typographia PP. Basilianorum 1903. — P. 41.
  4. ↑ а б Ostroverxa Jeronim Ivan // Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів : Каменяр, 1995. — С. 924. — ISBN 5-7745-0672-Х. (англ.)
  5. ↑ Назарко І. Сильветки перших василіян… — С. 945.
  6. ↑ Ostroverxa Jeronym Ivan // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 400. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Лукань Р. ЧСВВ. Причинки до історії Бучацьких шкіл // Записки Чину Святого Василія Великого. — Т. IV. — Вип. 3—4. — С. 759—772.
  • Назарко І. Сильветки перших василіян після Добромилької реформи // Записки ЧСВВ. — Romae, 1982. — Секція ІІ. — Т. ХІ (XVII). — Вип. 1—4. — С. 513—518.
  • Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — AOSBM. — Rome, 1984. — Sectio I. — Vol. 43. — 366 p. (англ.).
  • Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів : Каменяр, 1995. — 1008 с. — ISBN 5-7745-0672-Х. (англ.)
  • Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  • Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — 450 с. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
Українська греко-католицька церква Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єронім_Островерха&oldid=39183757