Ісаков Василь Леонович
| Ісаков Василь Леонович Исаков Василий Леонович | |||
|---|---|---|---|
 Рядовий | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 1916 Турмасовоd, Izosimovskiy rural settlementd, Мічурінський районd, СРСР | ||
| Смерть | 30 серпня 1943 Розсошанський район, Воронезька область, РРФСР, СРСР | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 1938—1943 (з перервою) | ||
| Приналежність |  Російська імперія СРСР | ||
| Вид ЗС | Сухопутні війська | ||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | ||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
 Ісаков Василь Леонович у Вікісховищі | |||
Василь Леонович Ісаков (1916–1943) — червоноармієць Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1943).
Василь Ісаков народився у 1916 році в селі Турмасово (нині — Мічурінський район Тамбовської області). Закінчив чотири класи школи, після чого працював трактористом в колгоспі, потім диспетчером на залізничній станції «Кочетовка». У 1938–1940 роказ проходив службу в Робітничо-селянської Червоної Армії. У 1942 році Ісаков повторно був призваний в армію і направлений на фронт німецько-радянської війни, був стрільцем 78-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту.[1]
2 березня 1943 року в складі взводу, яким командував лейтенант Широнін, брав участь у відбитті контратак німецьких танкових і піхотних частин біля залізничного переїзду на південній околиці села Таранівка Зміївского району Харківської області Української РСР. У тому бою він отримав важкі поранення.[1]
Указом Президіуму Верховної Ради СРСР від 18 травня 1943 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії червоноармієць Василь Ісаков був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.[1][2]
Закінчивши полкову школу молодших командирів, в званні гвардії сержанта з 2 червня 1943 роки воював у 2-му батальйоні 78-го гвардійського стрілецького полку. У липні 1943 року прийнятий кандидатом в члени ВКП (б). 16 серпня 1943 року під час боїв за село Довгеньке південніше Ізюма був поранений.[3] Помер від отриманих поранень 30 серпня 1943 року в 412-му військовому госпіталі[3]; похований в місті Розсош Воронезької області.[1]
Мати — Параска Яківна (1876—1964).[3]
Сестра — Анна Леоновна Демидова[3].
- ↑ а б в г Исаков Василий Леонович (рос.). AZ Library. Архів оригіналу за 23 липня 2014. Процитовано 17 квітня 2013.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 18 мая 1943 года [Архівовано 25 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1943. — 25 мая (№ 19 (225)). — С. 1
- ↑ а б в г Золотарёв П. (7 травня 2011). Исаков Василий Леонович. Победа 1945. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 21 листопада 2015.
- Ісаков Василь Леонович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
