Август Кундт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Август Кундт
нім. August Kundt
Август Адольф Едуард Еберхард Кундт
Август Адольф Едуард Еберхард Кундт
Август Адольф Едуард Еберхард Кундт
Народився18 листопада 1839(1839-11-18)[1][2][…]
Шверін, Велике герцогство Мекленбург-Шверінське, Німецький союз[4][5]
Помер21 травня 1894(1894-05-21)[1][2][…] (54 роки)
Israelsdorfd, Любек, Німецька імперія або Любек, Німецька імперія
·серцево-судинні захворювання
ПохованняDorotheenstadt cemetery IId
Країна Велике герцогство Мекленбург-Шверінське
Діяльністьфізик, викладач університету
Alma materHU Berlin
Федеральна вища технічна школа Цюриха
Лейпцизький університет
Галузьфізика
ЗакладБерлінський університет
Федеральна вища технічна школа Цюриха
Посадапрофесор
Науковий керівникГенріх Густав Магнус[6]
Відомі учніВільгельм Конрад Рентген, Пулюй Іван Павлович
Аспіранти, докторантиФрідріх Пашен
Emil Warburgd
Wilhelm Hallwachsd
Франц Екснер
Лебедєв Петро Миколайович
Dmitry Goldhammerd
Вільгельм Конрад Рентген[7]
Max Wiend[8]
Генріх Кайзер[9]
Вальтер Ратенау
Hermann Theodor Simond[10]
Пулюй Іван Павлович[10]
ЧленствоПрусська академія наук
Баварська академія наук
Петербурзька академія наук
Нагороди
Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки
CMNS: Август Кундт у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кундт.

Август Адольф Едуард Еберхард Кундт (нім. August Adolph Eduard Eberhard Kundt; 18 листопада 1839(18391118)  — 21 травня 1894)  — відомий німецький фізик.

Біографія

[ред. | ред. код]

Август Кундт вступив у 1860 році у Лейпцизький університет, але незабаром перейшов до Берлінського університету, де почав займатися в тільки що відкритій відомим фізиком Магнусом фізичній лабораторії, спочатку як учень, а потім і як асистент. Незважаючи на більш ніж скромне початкове оснащення нової лабораторії, робота в ній кипіла. Можливо частково через те, що все в лабораторії треба було створювати самому, Кундт став відмінним експериментатором. У 1867 р. Кундт почав читати лекції у Берлінському університеті як приват-доцент, через рік його запросили профессором у Цюрихський університет, а ще через два роки перейшов до Вюрцбурзького університету. Але незадовго внаслідок оголошення війни в 1870 р., Кундт повинен був вступити в ряди діючої армії. Йому довелося взяти участь під командою генерала Вердера в облозі Страсбурга, в якому менш ніж через два роки був відкритий німецький університет і Кундту було доручено облаштувати при ньому фізичний інститут, що він блискуче виконав. Слава Кундта, як видатного лектора і талановитого вченого, приваблювала до нього масу молодих вчених всіх національностей. Серед учнів Кундта були відомі фізики Вільгельм Конрад Рентген та Іван Пулюй. У 1888 році Кундт був запрошений в Берлінський університет на кафедру фізики як наступник відомого Германа фон Гельмгольца. Тут він продовжував свою наукову та педагогічну діяльність серед численних учнів, які переселилися разом з ним із Страсбурга. У 1893 році у Кундта виявилася хвороба серця, яка і стала причиною його смерті у 1894 р.

Науковий внесок

[ред. | ред. код]

Наукові роботи Кундта відрізняються новизною і разом з тим дотепністю та простотою застосованого в них методу дослідження. Одна з перших його робіт (1867—1868), що відкрила новий шлях для досліджень, відноситься до визначення швидкості звуку в газах і твердих тілах за допомогою скляних трубок, в яких лікоподій або дуже дрібний пісок, при утворенні всередині трубок стоячих хвиль, розташовувалися правильним чином (фігури Кундта); знаючи звідси довжину хвилі і висоту тону, можна було обчислити швидкість поширення звуку. Другою видатною роботою Кундта було дослідження аномальної дисперсії. Неправильне розташування кольорових смуг у призматичному спектрі, яке відповідало речовинам, що сильно поглинали світло, досліджувалося Кундтом за допомогою так званих перехресних призм. Також досить важливі роботи Кундта про магнітне обертання площини поляризації світла в металах (заліза, нікелю, кобальту), обложених електролітичним шляхом тонкими, прозорими шарами на склі, і про показники заломлення металів (Ag, Au, Fe, Ni, Pt, Cu), визначених за допомогою пропускання променів світла через прозорі металеві призми отримані також електролітично. Крім цих найголовніших досліджень Кундта, варті уваги його роботи про внутрішнє тертя газів, їхню теплопровідність, про подвійне променезаломлення в рідинах, що обертаються, про явища Керра і Холла і т. д.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Храмов Ю. А. Школа экспериментальной физики Кундта // Очерки по истории математической физики: Сб. науч. тр. / АН УССР, Ин-т математики; [Редкол.: А. Н. Боголюбов (отв. ред.) и др.] К.: Наукова думка, 1985. — С. 148—156.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ http://www.britannica.com/EBchecked/topic/324887/August-Kundt
  5. ↑ http://encyclopedia2.thefreedictionary.com/Kundt,+August+Adolph+Eduard+Eberhard
  6. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  9. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  10. ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.

Посилання

[ред. | ред. код]

Август Кундт у Digitale Bibliothek [Архівовано 27 вересня 2012 у Wayback Machine.](нім.)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Август_Кундт&oldid=42207771