Айра Фредерік Олдрідж
Айра Фредерік Олдрідж | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Ira Frederick Aldridge | ||||
Ім'я при народженні | Айра Фредерік Олдрідж | |||
Псевдонім | Африканський Росціус | |||
Народився | 24 липня 1807[1][2][3] Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4] | |||
Помер | 7 серпня 1867[5] (60 років) або 10 серпня 1867[6] (60 років) Лодзь, Петроковська губернія, Королівство Польське, Російська імперія | |||
Поховання | Łódź Old Cemetery - Evangelical-Augsburg sectiond | |||
Країна | США | |||
Національність | афроамериканці[7][8][4] | |||
Діяльність | актор, актор театру, театральний режисер, драматург, менеджер | |||
Сфера роботи | театр[9], акторське мистецтво[9], драма[9] і менеджмент[9] | |||
Alma mater | Африканська вільна школаd | |||
Заклад | African Theatred | |||
Мова творів | англійська | |||
Жанр | театр | |||
У шлюбі з | Аманда фон Брандтd і Маргарет Ґіллd | |||
Діти (6[10]) | Лурана Олдріджd, Аманда Олдрідж і Деніел Олдріджd | |||
| ||||
Айра Фредерік Олдрідж у Вікісховищі | ||||
А́йра Фредерік О́лдрідж (англ. Ira Frederick Aldridge) (24 липня 1807— 7 серпня 1867) — афроамериканський актор.
Народився в Нью-Йорку (США). На початку 20-х рр. XIX ст. дебютував у невеликому негритянському театрі «Африканська трупа» (Нью-Йорк) в ролі Роли («Пізаро» Р. Шерідана); зіграв ролі Ромео і Гамлета («Ромео і Джульєтта» і «Гамлет» В. Шекспіра). Незабаром театр був розгромлений расистами, і Олдрідж виїхав до Англії, де виступав під час гастролей Е. Кіна. Вчився в університеті в Глазго. У 1826 виступив в невеликому лондонському театрі «Роялті» в ролях Отелло і Аарона («Отелло» і «Тіт Андроник» В. Шекспіра). З 1831 р. він успішно грав у Дубліні, в південній Ірландії, Баті та Единбурзі. Працював у театрах «Ковент-Гарден», «Ліцеум» і ін. Переслідування расистів змусили Айру Олдріджа в 1830-х рр. виїхати з Англії.
Позбавлений можливості виступати в США, у 1850-х рр. здійснив тривалу гастрольну поїздку країнами континентальної Європи. У 1852 р. з успіхами виступав у Німеччині перед герцогинею Сакс-Кобурґ-Ґотською та пруським королем Фрідріхом-Вільгельмом IV і в Будапешті. У 1858 р. гастролював у Сербії та в Російській імперії, де він познайомився з Левом Толстим, Михаїлом Щєпкіним та Тарасом Шевченком. Айра Олдріж опанував російську і німецьку на тому рівні, щоб вільно виконувати ролі на цих мовах.
Після Громадянської війни в США, актор намагався повернутись на батьківщину, однак цьому завадила раптова смерть у 1867 р. в Польщі, по дорозі на гастролі до Санкт-Петербурґа. Похований на Старому євангелічному цвинтарі в Лодзі.
Айра Олдрідж — один з найвизначніших інтерпретаторів Шекспіра (ролі Макбета, короля Ліра, Річарда III, Шейлока та ін.). Актор глибоко розкривав у своїй творчості гуманістичний зміст його трагедій. В Отелло, на думку багатьох найкращій ролі Олдріджа, він показував внутрішню еволюцію свого героя; спокій, пластичність, м'якість змінювалися в його грі бурхливою, неприборканою емоційністю; цей образ втілював собою негритянський народ, що відстоював свою людську гідність. Олдрідж володів винятковою здатністю перевтілення (при цьому він використовував складний грим, що змінював колір його шкіри). Темперамент і жива емоційність поєднувалися з точним самоконтролем виконання.
Дружба з Тарасом Шевченком
[ред. | ред. код]Вперше Шевченко побачив Айру Олдріджа на сцені 10 листопада 1858 р. у ролі Отелло. У листі до М. С. Щепкіна 6 грудня 1858 Тарас пише наступне: «У нас тепер африканський актер, чудеса виробляє на сцені. Живого Шекспіра показує». За спогадами Катерини Толстої, у якої певний час зберігався портрет А. Олдріджа, під час написання цієї картини, сам Айра було співав, робив гримаси, жартував, танцював. 28 грудня 1858 К. Ф. Толстая записала у себе в щоденнику про спільний із Шевченком і Олдріджем сніданок: «Шевченко теж прийшов, він чекав Олдріджа до себе і був дуже нетерпеливим, не дав йому навіть поїсти гарненько». Шевченко й Олдрідж добре товаришували, зокрема через свою любов до мистецтва.[11]
2019 року в серії «Квантовий стрибок Шевченка» ілюстратора Олександра Грехова одна з ілюстрацій зображає темношкірого Тараса, що є натяком на схожість їхніх життєвих шляхів і їхню дружбу.
- Дурылин С. Н. Айра Олдридж (Ira Aldridge), М.-Л., 1940.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Southern E. Biographical Dictionary of Afro-American and African Musicians — Greenwood Publishing Group, 1982.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #116284560 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Emmanuel Nelson and Emmanuel S. Nelson African American Dramatists : An A-to-Z Guide — ABC-CLIO, 2004. — ISBN 978-0-313-32233-4, 978-0-313-05289-7
- ↑ BlackPast.org — 2004.
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ https://www.newyorker.com/magazine/2013/07/29/othellos-daughter
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 12 травня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- Ольдрідж Айра // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1212. — 1000 екз.
- Олдрідж Айра-Фредерік // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 694-695.
- Northwestern University Library Alridge Collection (англ.)
- Портрет Айри Олдріджа. Тарас Шевченко [Архівовано 4 листопада 2008 у Wayback Machine.]
- Тарас Шевченко: «Німий захват від Айри Олдріджа» [Архівовано 29 грудня 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про актора США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |