Александар Протоґеров

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Александар Протоґеров
болг. Александър Протогеров
Народився 28 лютого 1867(1867-02-28) або 1867[1]
Охрид, Північна Македонія
Помер 7 липня 1928(1928-07-07) або 1928[1]
Софія, Болгарія
Поховання Центральний цвинтар Софіїd
Громадянство Болгарія Болгарія
Національність революціонер
Діяльність політик, офіцер, військовослужбовець, військовий керівник, революціонер
Галузь nationalist movementd[2] і збройні сили[d][2]
Alma mater Національний військовий університет Васила Левскі
Знання мов болгарська і македонська[2]
Учасник Перша світова війна, Перша Балканська війна і Друга Балканська війна
Військове звання генерал
Партія Внутрішня македонсько-одринська революційна організація
Автограф

Александар Протоґеров (болг. Александър Протогеров); нар. 28 лютого 1867 Охрид, Македонія — пом. 7 липня 1928 Софія) — болгарський генерал, революціонер.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 28 лютого 1867 в Охриді.

Навчався у Військовому училищі в Софії. Будучи юнкером, брав участь добровольцем в Сербсько-болгарській війні 1885—1886. У 1887 закінчив Військове училище і розпочав службу в піхоті. 18 травня 1890 отримав чин поручика, 2 серпня 1894 — капітан на посаді ад'ютанта в Першій бригаді 5-ї піхотної дунайської дивізії. Служив в Русе, де керував офіцерською спільнотою і був помічником в місцевому македонско-одрінському товаристві.

Став членом Верховного македонсько-одрінського комітету. У 1902 брав участь у Горноджумайському повстанні. Під час Балканської війни (1912—1913) помічник начальника Македонсько-одрінського ополчення.

Нагороди[ред. | ред. код]

Світлини[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]


  1. а б в https://www.biografiasyvidas.com/biografia/p/protoguerov.htm
  2. а б в Czech National Authority Database