Александр Селкірк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Александр Селкірк
англ. Alexander Selkirk
Народився1676[3][4]
Lower Largod
Помер13 грудня 1721(1721-12-13)[1][2]
Кейп-Кост, Гана
·жовта гарячка
ПохованняКейп-Кост
ПідданствоКоролівство Англія, з 1707 року — Королівство Велика Британія
Національністьшотландець
Діяльністьморяк
Знання мованглійська[5]

Александр Селкі́рк (англ. Alexander Selkirk, Selcraig, 1676 — 13 грудня 1721) — шотландський моряк, відомий своєю кількарічною робінзонадою (врятований у 1709 році) на незаселеному острові Мас-а-Тьєрра (нині — острів Робінзон-Крузо), який у складі архіпелагу Хуан-Фернандес, розташованого в Тихому океані, за 640 кілометрів від узбережжя Чилі.

Селкірк вважається прототипом літературного героя Робінзона Крузо у романі Данієля Дефо «Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо».

Іменем моряка названо один із островів архіпелагу Хуан-Фернандес — острів Александра Селкірка.

Під час Війни за іспанську спадщину, Селкірк служив боцманом на одному з кораблів англійського капера Вільяма Дампіра — 16-гарматному галеоні «Сінке Портс» (Cinque Ports, 63 чоловіка). 30 квітня 1703 року Дампір зі своєю флотилією відплив у свою другу навколосвітню експедицію. На шляху вони безуспішно атакували французький корабель, проте захопили чотири невеликих іспанських кораблі.

Маючи норовисту й запальну вдачу, Селкірк постійно сперечався з капітаном «Сінке Портс» Томасом Страдлінґом, висловлюючи свою невдоволеність морехідними якостями корабля. Коли корабель пропливав поблизу ненаселеного архіпелагу Хуан-Фернандес біля узбережжя Чилі боцман зопалу висловив бажання висадитись на берег. Капітан негайно задовольнив цю вимогу, попри те, що пізніше Александр отямився й просив скасувати це рішення. Селкірк залишався на острові 4 роки та 4 місяці, до того, як його підібрав Дампір, і став прототипом для роману Даніеля Дефо «Робінзон Крузо». Побоювання Селкірка, проте, виправдалися — «Сінке Портс» затонув, а більшість його команди загинула.

Повернувшись у рідне містечко Ларго (Lower Largo[en]), Селкірк спершу жив відносно спокійно. Часто відвідував паби, де й розповідав про свої пригоди. Судячи зі спогадів його сучасників, Александр був непоганим оповідачем. Наприклад, сер Річард Стіл у 1713 році відзначав у журналі «Англієць», що «його (Селкірка) дуже цікаво слухати, він тверезо мислить й вельми живо описує перебування своєї душі на різних етапах такої тривалої самоти».

Та Селкірк так і не зміг адаптуватися до нової обстановки. Вступивши до королівського флоту в чині лейтенанта він помер від жовтої гарячки на борту «Веймута» біля берегів Африки у віці 47 років і був похований у морі[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://pantheon.world/profile/person/Alexander_Selkirk
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Encyclopædia Britannica
  4. ↑ https://www.oxforddnb.com/view/10.1093/ref:odnb/9780198614128.001.0001/odnb-9780198614128-e-25053;jsessionid=F9487B647D496751329D5D0569ED1543
  5. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  6. ↑ Souhami, Diana (2001). Selkirk's Island: The True and Strange Adventures of the Real Robinson Crusoe. New York: Harcourt Books. ISBN 978-015-60-2717-5. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]


Велика Британія Це незавершена стаття про особу Великої Британії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Александр_Селкірк&oldid=40074377