Очікує на перевірку

Амброджо Траверсарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амброджо Траверсарі
Народився19 вересня 1386
Портіко-е-Сан-Бенедетто, Провінція Форлі-Чезена, Емілія-Романья
Помер20 жовтня 1439 (53 роки)
Флоренція, Флорентійська республіка[1]
Діяльністьбогослов, перекладач
ВчителіМануїл Хрисолор
Відомі учніGaspare da Veronad
Знання мовлатина[2]
ПосадаГенеральний настоятель
Конфесіякатолицька церква

Амбро́джо Траверса́рі (італ. Ambrogio Traversari; 1386, Портіко-е-Сан-Бенедетто — 20 жовтня 1439, Феррара) — італійський гуманіст, теолог римсько-католицької церкви, перекладач античної літератури.

Діяльність

[ред. | ред. код]

Народився в Романьї. Був генералом ордена камальдулів. Був у близьких зносинах з флорентійським гуртком гуманістів; розшукував по монастирських бібліотеках рукописи твори класичних письменників (особливо цікавився давньогрецькою літературою), але, як чернець, утримувався від перекладу текстів світській літературі й переклав латиною лише деякі життєписи філософів, Діогена Лаертського.

Праці Траверсарі були присвячені, переважно, перекладу грецьких церковних письменників. Результатом поїздки монастирями Італії, яку Траверсарі здійснив за дорученням Папи, з метою проведення в них необхідних реформ, з'явився його «Путівник» («Hodoeporicon»), який барвисто змальовує звичаї ченців того часу.

Завдяки приязному ставленню папи Євгена IV до Траверсарі, той відігравав помітну роль на соборах базельському і ферраро-флорентійському; на останньому редагував акт унії між грецькою і римською церквами (1439) і дивував греків своїм знанням грецької розмовної мови. Текст унії був складений самим Амвросієм і надрукований у XIII томі «Gr. Lat. Conc.» під назвою «unionis formula».

Вибрані твори

[ред. | ред. код]

Видання

[ред. | ред. код]
  • Lorenzo Mehus (éd.), Ambrosii Traversarii generalis Camaldulensium aliorumque ad ipsum et ad alios de eodem Ambrosio Latinæ epistolæ, Florence, 1759 ; réimpr. Bologne, Forni, 1968.
  • Alessandro Dini-Traversari, Ambrogio Traversari e i suoi tempi. Albero genealogico recostruito. Hodœporicon, Florence, 1912.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2013.
  2. ↑ CONOR.Sl
  3. ↑ а б Drane, Augusta Theodosia. Christian Schools and Scholars, Burns and Oates, 1881, p. 602
  4. ↑ Diogenes Laertius. Архів оригіналу за 12 травня 2015. Процитовано 14 лютого 2019.

Література

[ред. | ред. код]
  • Costanzo Somigli, Tommaso Bargellini: Ambrogio Traversari, monaco camaldolese. La figura e la dottrina monastica. EDB, Bologna 1986, ISBN 88-10-50707-X.
  • Charles L. Stinger: Humanism and the Church Fathers. Ambrogio Traversari (1386–1439) and Christian Antiquity in the Italian Renaissance. State University of New York Press, Albany 1977, ISBN 0-87395-304-5

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Амброджо_Траверсарі&oldid=35870854