Андрій Гаштовт
| Андрій Гаштовт | |
|---|---|
| Народився | 1342 |
| Помер |
1410 Гераньониd, Ошмянський повіт[d], Віленське воєводство, Велике князівство Литовське |
| Країна |
 Велике князівство Литовське |
| Посада | Q113612710?[1] і governor of Krewskid |
| Рід | Гаштольди |
| Батько | Петро Гастольд |
| Діти | Ян Гаштольд і Q116547888? |
 | |
Андрій Гаштовт гербу Абданк (пом. не раніше 1421) — литовський боярин, урядник ВКЛ. Представник роду Гастольдів.
Біографія[ред. | ред. код]
Правдоподібно, син Петра Гаштовта, зять[2] шляхтича Міхала Авданця — «пана на Бучачі».
Вперше згаданий як староста віленський на документі короля Ягайла для костелу в Обоках 1 червня 1387 року. В 1387—1390 роках поручився за Грицька Костянтиновича і Братошу. На документі великого князя Вітовта від 2 лютого 1395 року свідчить як лат. «Andreas alio nomine Gastoldus», у квітні 1398 року брав участь в укладах Вітовта з тевтонцями. Як кревський староста вперше згаданий 12 жовтня 1398 року в салінському акті, потім — в акті Віленсько-Радомськї унії 18 січня 1401. Без титулів згаданий: 22 травня 1404 свідком в акті миру Рацьонзького, 17 серпня 1404 року в додаткових актах Вітовта до попереднього миру. Якубовський помилково вважав його доброчинцем Краківської академії. У привілеї Ягайла для костелу Вільнюса з 17 лютого 1387 року згаданий сад А. Гастольда, його слід шукати між горою Боуффаловою, річкою Вілією та дорогою вздовж неї з міста на захід.
Згідно зі спогадами лицаря з Бургундії Жібера де Ланнуа (пол. Giber de Lannoy), у 1421 році намісником великого князя Витовта у Кам'янці на Поділлі був Гастовт — чоловік Бучацької.[3]
Ім'я дружини невідоме. Діти:
- Талівой (пол. Taliwojsz[4][5]) — разом з батьком згаданий в акті Віленсько-Радомської унії 1401 року
- Петро — згаданий в документі 6 вересня 1431 року серед литовських бояр — прихильників Свидригайла, які у битві під Луцьком потрапили в полон королівського війська
- Івашко — луцький староста, воєвода віленський, троцький.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 71.
- ↑ за даними Адама Бонецького, напевне → Boniecki Adam. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — T. 2. — S. 215. (пол.)
- ↑ Kamieniec Podolski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 749. (пол.) — S. 749. (пол.)
- ↑ Semkowicz W. Gasztołd Andrzej … - S. 296.
- ↑ Бонецький називав Taliwusz → Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich… - Cz. 1. — t. 5. — S. 381.
- ↑ щоправда, той-таки Вл. Семкович в біограмі Івашка Гаштольда вказує, що Бучацька правдоподібно була його матір'ю та донькою Міхала Авданьця → Semkowicz W. Gasztołd Jan (Iwaszko) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejęności, 1948—1958. — T. 7. — S. 297. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — T. 5. — S. 381. (пол.)
- Semkowicz W. Gasztołd Andrzej // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejęności, 1948—1958. — T. 7. — S. 296—297. reprint (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Gasztoldowie (01) (пол.).
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |