Аппій Клавдій Пульхр (помпеянець)
| Аппій Клавдій Пульхр | |
|---|---|
| лат. Appius Claudius Pulcher | |
| Народився | 1 століття до н. е. невідомо |
| Помер | невідомо невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | давньоримський політик |
| Знання мов | латина |
| Посада | давньоримський сенатор[d][1][2] |
| Рід | Claudii Pulchrid |
| Батько | Гай Клавдій Пульхр[3] або Аппій Клавдій Пульхр[4] |
| Мати | невідомо або Serviliad |
| Брати, сестри | Аппій Клавдій Пульхр, Claudiad і Claudiad |
| У шлюбі з | Octaviad[5] |
| Діти | Claudiad |
Аппій Клавдій Пульхр (лат. Appius Claudius Pulcher; 72 до н. е. — після 25 до н. е.) — політичний діяч Римської республіки.
Походив з патриціанського роду Клавдіїв. Син Гая Клавдія Пульхра, претора 56 року до н. е. Був усиновлений своїм дядьком, Аппієм Клавдієм Пульхром, консулом 54 року до н. е.
У 52 році до н. е. разом з братом звинуватив Тита Аннія Мілона у вбивстві другого свого дядька Публія Клодія і незаконному отриманні посади. У 51 році до н. е. звинуватив Марка Сервілія у привласненні казенних грошей у провінції Азія. Під час цього процесу нерозважно кинув тінь на самого себе і свого рідного батька, Гая Клавдія Пульхра, легатом якого був Сервілій. Після виправдання Сервілія Аппій мав намір висунути йому звинувачення у здирництві, але поступився цією ролею Квінту Пілію. Після цього сам був звинувачений родичами Сервілія у вимаганні та Секстом Теттієм у насильстві.
У 49 році до н. е., з початком громадянської війни, приєднався до Гнея Помпея, разом з яким вирушив до Епіру. За заповітом свого названого батька закінчив будівництво передодня храму в Елевсіні (CIL III 547).
Після поразки у 48 році до н. е. під Фарсалом був помилуваний й повернувся до Риму. У 43 році до н. е. Пульхра було проскрибовано, проте він виїхав до Сицилії. Згодом приєднався до Октавіана Августа. У 25 році до н. е. був ще живий і входив до складу сенату.
Дружина — Октавія
Діти:
- Аппій Клавдій Пульхр Аппіан, сенатор
- ↑ verschiedene Autoren Claudius 299 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft / Hrsg.: G. Wissowa, W. Kroll, K. Mittelhaus et al. — Stg: J.B. Metzler, Verlag Alfred Druckenmüller, 1890.
- ↑ C 983 // Prosopographia Imperii Romani — 1897.
- ↑ http://www.strachan.dk/family/claudius_patrician.htm
- ↑ Münzer F. Claudius 299 // Kategorie:RE:Band III,2 — 1899.
- ↑ Українська Вікіпедія — 2004.
- Friedrich Münzer: Claudius 105). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band III,2, Stuttgart 1899, Sp. 2694
