Багдадський павільйон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Багдадський павільйон
Bağdat Köşkü
41°00′51″ пн. ш. 28°59′04″ сх. д. / 41.01438050800091872° пн. ш. 28.9845246712091509° сх. д. / 41.01438050800091872; 28.9845246712091509Координати: 41°00′51″ пн. ш. 28°59′04″ сх. д. / 41.01438050800091872° пн. ш. 28.9845246712091509° сх. д. / 41.01438050800091872; 28.9845246712091509
Тип павільйон
Країна  Туреччина
Розташування Топкапи
Відкрито 1639
Багдадський павільйон. Карта розташування: Туреччина
Багдадський павільйон
Багдадський павільйон (Туреччина)
Мапа

Багдадський павільйон (тур. Bağdat Köşkü) — павільйон, що розташований у IV дворі палацу Топкапи, Стамбул, Туреччина.

Історія[ред. | ред. код]

Початок будівництва павільйону був закладений на початку походу султана Мурада IV на Багдад, який завершився перемогою. Завершилось будівництво у 1639 році.[1] Однак Найма у своїх рукописах свідчить, що внутрішні роботи в павільйоні велись ще й після смерті султана. У цьому павільйоні султан пив каву після своєї ранкової молитви та приймав гостей. Пізніше, у XVII ст., султани Абдул-Гамід І та Селім ІІІ використовували павільйон у якості своєї бібліотеки. У 2006 році відбулась реставрація.[2]

Архітектура[ред. | ред. код]

План Багдадського павільйону дуже схожий з планом Єреванського павільйону, побудованого тим самим султаном Мурадом. Будівля у своєєму плані є восьмикутною з склепінчастою галереєю з широким купольним дахом. Стіни павільйону оздоблені в Класичному Османському кахлями, виробництво яких на той час досягло найвищої майстерності. На рівні з кахлями використаний кольоровий мармур та слонова кістка, в декорі — позолота і перламутр. Присутні написи з аятів Корану. В декоруванні стелі прослідковується також впив класицизму XVII ст. За часів правління Абдул-Азіза, кін ХІХ ст., до вікон додали дерев'яні віконниці, проте наступник султан Мехмед V, поч. ХХ ст., їх прибрав. У 1939 році вікна закрили залізом, а у 1972 році поверх заліза додали скло. Проте у цьому ж році залізні конструкції було знято і павільйон набув того вигляду, в якому його можна побачити сьогодні. Підлога вкрита шестикутною цеглою. Кам’яні ґрати на п’єдестальній частині будівлі, побудованої з різаного каменю, не були покриті. На головному поверсі павільйону стіни заховані за мармуровими покриттями. Арки, що створюють портики павільйону, побудовані з білого мармуру та червоного каменю. Круглі червоні порфіри ікрустовані у білі мармурові поверхні склепіння арок. Стіни портика обшиті різаним каменем, а стеля — деревом, пофарбованим в зелений колір. Екстер'єр покритий кахлями з зображенням артишоків та гранат на білому тлі. Меблі павільйони виготовлені з ебенового дерева.

Галерея[ред. | ред. код]

Дивись також[ред. | ред. код]

  1. Кахельний павільйон
  2. Єреванський павільйон

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Önder, Mehmet. (1995). Türkiye müzeleri (вид. 4. baskı). [Ankara]: Türkiye İş Bankası Kültür Yayınları. ISBN 975-458-044-8. OCLC 38101364.
  2. Zaman, Mahbub; Holm, Claus (2011). Regulating Audit Quality to Restore Trust. SSRN Electronic Journal. doi:10.2139/ssrn.1742098. ISSN 1556-5068. Процитовано 20 травня 2020.