Байсарович Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Володимир Байсарович
Володимир Байсарович
Володимир Байсарович
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Миколайович Байсарович
Народження 25 квітня 1943(1943-04-25)
  Луцьк
Смерть 22 січня 2016(2016-01-22) (72 роки)
  Луцьк
Громадянство  СРСР
 Україна
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1966-1969 СРСР «Волинь»/«Торпедо» (Луцьк) 70? (6)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1977-1978 СРСР «Торпедо» (Луцьк)
1979 СРСР «Торпедо» (Луцьк) (начальник команди)
1992–1993 Україна «Волинь» (Луцьк) (тренер)
Звання, нагороди
Звання
Заслужений тренер України
Заслужений тренер України

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Байсарович.

Володимир Миколайович Байсарович (нар. 25 квітня 1943, Луцьк — пом. 22 січня 2016, Луцьк) — радянський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По закінченні футбольної кар'єри — радянський та український футбольний тренер. Відомий роботою у складі луцької «Волині», тренерський штаб якої він очолював відразу після відродження у Луцьку профспілкового футбольного клубу майстрів у 1977—1978 роках, а також за роботою у ДЮСШ луцького клубу, де він виховав цілу плеяду талановитих футболістів, у тому числі був першим тренером багаторічного капітана збірної України Анатолія Тимощука.[1] Заслужений тренер України.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Володимир Байсарович розпочав виступи на футбольних полях у складі команди «Приладист» із Мукачевого, яка на той час мала армійське підпорядкування. Після закінчення служби в армії Байсарович повернувся до Луцька, та розпочав виступи у місцевій команді другої ліги «Волинь» у 1966 році.[2] Закінчив виступи у команді майстрів Байсарович після закінчення сезону 1969 року, коли майже весь склад луцької команди, яка на той час була перейменована у «Торпедо», було відраховано із клубу.[3]

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

Після закінчення кар'єри гравця Володимир Байсарович розпочав тренерську кар'єру. Відразу після закінчення виступів на футбольних полях Байсарович почав працювати тренером в ДЮСШ «Торпедо». У 1977 році армійська команда СК «Луцьк» була розформована із відновленням команди СКА у Львові. У Луцьку натомість було відроджено профспілкову команду майстрів «Торпедо», головним тренером якої було призначено Володимира Байсаровича. Формувати команду довелось практично з нуля, тому у першому своєму сезоні команда зайняла лише 19 місце в українській зоні другої ліги.[4] І наступного сезону команда більше боролась за виживання у лізі, а головному тренеру часто доводилось займатися й чисто адміністративними справами, адже посада начальника команди тривалий час залишалась вакантною.[5] У 1979 році на посаду головного тренера «Торпедо» було призначено Євгена Пестова[6], а Байсарович перейшов на посаду начальника команди.[7] Наступного року Володимир Байсарович покинув тренерський штаб «Торпедо», деякий час працював тренером аматорського луцького «Прилада», а після цього повернувся до роботи в ДЮСШ, де й працював тривалий час[8], із невеликою перервою у 1992—1993 роках, коли він знову працював у тренерському штабі «Волині», а також був президентом клубу.[9][10] За час роботи дитячим тренером підготував низку футболістів для луцької команди — Миколу Кльоца, Михайла Бурча, Павла Філонюка, Володимира Гащина, Олександра Єщенка, але найбільшим його досягненням стала підготовка майбутнього капітана збірної України Анатолія Тимощука.[11] Володимир Байсарович також тренував дитячі та юнацькі збірні області різного віку на всеукраїнських змаганнях.[12] Тривалий час Байсарович працював старшим тренером ДЮФШ «Волинь».[13] За значні успіхи у підготовці молодих футболістів у 2008 році Володимиру Байсаровичу було присвоєно звання Заслуженого тренера України.[14] Проте у 2012 році у зв'язку із зміною власників клубу Байсаровичу довелось залишити роботу в ДЮФШ «Волинь».[11] Після відходу зі школи «Волині» Байсарович працював у луцькій ДЮСШ № 2.[15]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Син Володимира Байсаровича — Андрій Байсарович — грав за «Волинь» на позиції воротаря, після завершення ігрової кар'єри був футбольним арбітром.[16]

Смерть

[ред. | ред. код]

Помер Володимир Байсарович 22 січня 2016 року в Луцьку.[17][18]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У пам'ять про Володимира Байсаровича в Луцьку за ініціативою ДЮСШ № 2, де Байсарович працював тренером останні роки свого життя, 4—5 жовтня 2016 року відбувся міжнародний турнір серед дитячих футбольних команд пам'яті Володимира Байсаровича.[19]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Помер перший тренер Анатолія Тимощука
  2. ↑ Історія ФК «Волинь». 1966-й рік. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 13 листопада 2016.
  3. ↑ Історія ФК «Волинь». 1969-й рік. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 13 листопада 2016.
  4. ↑ Історія ФК «Волинь». 1977-й рік. Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 13 листопада 2016.
  5. ↑ Історія ФК «Волинь». 1978-й рік. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 13 листопада 2016.
  6. ↑ Історія ФК «Волинь». 1979-й рік. Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 13 листопада 2016.
  7. ↑ 1979. Друга ліга. 2 зона. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 13 листопада 2016.
  8. ↑ Володимир Байсарович: «Необхідно вкладати кошти в юнацький футбол» — UA-Футбол. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 13 листопада 2016.
  9. ↑ ФК «Волинь». Статистика. Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 13 листопада 2016.
  10. ↑ ФК «Волинь». Статистика. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 13 листопада 2016.
  11. ↑ а б ФК «Волинь»: футбол не в ту сторону. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 13 листопада 2016.
  12. ↑ Футбольний турнір літніх юнацьких спортивних ігор на SPORT.IF.UA. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 13 листопада 2016.
  13. ↑ ДЮФШ Волинь
  14. ↑ Про присвоєння спортивного звання «Заслужений тренер України». Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 13 листопада 2016.
  15. ↑ ПОМЕР ЗАСЛУЖЕНИЙ ТРЕНЕР УКРАЇНИ ВОЛОДИМИР БАЙСАРОВИЧ. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 13 листопада 2016.
  16. ↑ Профіль футболіста на footballfacts.ru [Архівовано 14 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  17. ↑ Не стало легенди волинського футболу Володимира Байсаровича. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 13 листопада 2016.
  18. ↑ Помер заслужений футбольний тренер України. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 13 листопада 2016.
  19. ↑ У Луцьку відбувся футбольний турнір, присвячений пам'яті Володимира Байсаровича. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 13 листопада 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Байсарович_Володимир_Миколайович&oldid=35937465